Непросто тим, чиї рідні нині на фронті. Спілкування по телефону, за допомогою месенджерів чи відеозв’язку, звісно, допомагає впоратися із тривогою та стресом під час розлуки, додає сил. А от як правильно говорити з тим, хто щодня дивиться в очі небезпеці, які теми доречні і які краще замовчувати? Фахівці Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців зібрали досвід матерів захисників і підготували декілька практичних порад — як спілкуватися з рідною людиною, котра на війні.
Нагадуйте про свою любов
Під час спілкування зберігайте спокій, висловлюйте оптимізм та упевненість у нашій Перемозі. Можна підтримати захисника словами: «Я завжди з тобою», «Ти надихаєш своєю хоробрістю усю нашу родину», «Я дуже щаслива, що маю таку дитину». Якщо вам важко говорити про це, можна написати листа, чи надіслати повідомлення. Розповідайте синові, як пишаєтеся його сміливістю і силою духу. Це підбадьорить його і додасть сил.
Говоріть про хороше
Коли ваш син перебуває у зоні бойових дій, для нього не менш важливо розуміти, що з вами все добре. Якщо ви переписуєтесь, надсилайте підтримуючі повідомлення і принагідно дайте знати, що з вами все добре. Це додасть йому додаткової сили для виконання бойових задач.
Спілкуйтеся про щось приємне: як зібрали урожай, яку зробили консервацію на зиму, що нове купили до оселі, розповідайте про рідних, обговорюйте плани, що зробите після перемоги. Це буде нагадувати захиснику про його дім, де на нього завжди чекають.
Діліться важливими та навіть буденними подіями
Домовтеся, якою інформацією ви б хотіли і могли ділитися одне з одним. Якщо у вас це прийнято, то обмін деталями про те, як минув день/тиждень допоможе підтримувати контакт. Під час спілкування телефоном спробуйте зберігати спокій. Говоріть і пишіть коротко.
Запитуйте про базове
Фраза «Чи ти поїв і чи ти в шапці ?» набуває нового сенсу. Запитуйте про побутові речі. Решту військовий сам розповість за бажання. Навіть коротке і просте питання «Як ти?» може подарувати військовому відчуття важливості.
Створюйте власні традиції
Зробіть та відправте синові невеличкий оберіг, наприклад, янгола, мотанку або будь-яку іншу річ, яка символізує щось важливе для вас і для нього. Це може посилити відчуття підтримки, особливо у важку хвилину.
Будьте готовими вислухати
Можна запитати: «Що б ти хотів мені розповісти?». Водночас, будьте готовими почути і прийняти будь-яку відповідь, а також висловити свою підтримку. Вислуховуйте переживання, демонструйте, що поважаєте стан сина, його почуття і його вибір. Усе, що почуєте, має залишитись без осуду і критики. Не варто схоплюватися: «О, Боже!». Навіть, якщо почули щось складне для вас.
Підтримуйте себе
Поки син несе службу, важливо підтримувати не лише його, але і себе. Пригадайте, що може допомогти полегшити ваш стан: фізичні або дихальні вправи, розмова з подругою чи сусідами, прогулянка або хатні справи, молитва чи створення чогось своїми руками, вишивання чи приготування улюбленої страви. Робіть те, що вам подобається і додає сил. Знайдіть групи підтримки для того, аби побути у колі жінок, які теж чекають своїх дітей з війни.
Будьте терплячими, чекаючи
Звісно, на війні неможливо дотримуватись чіткого графіка спілкування, тому намагайтеся ставитись до цього з розумінням. Аби вам було менш тривожно у такий непростий час, спробуйте домовитися з сином, що він сповіщатиме вас про себе тільки-но матиме таку можливість. Поясніть, наскільки для вас важливо розуміти, що з ним все добре. І навіть якщо у нього особисто не буде такої можливості, можна попросити про це побратимів.
Висловлюйте подяку
Принагідно дякуйте захисникові не лише за службу і захист України, а й за дзвінки чи повідомлення, які отримуєте від нього. Нехай знає, як це важливо для вас у тилу. Говоріть, за які вчинки чи якості ви його цінуєте. Якщо досі у вашій родині так не було заведено, саме час спробувати. Це може стати вашою новою дуже корисною традицією.
