Намагаюся розібратися в нюансах такої юридичної дії як заповідальний відказ — у яких випадках можна ним скористатися? І чи всі люди мають право скласти заповіт?
Максим Петрович.
Кожна людина має законне право самостійно розпорядитися своїм майном і заздалегідь визначити, хто саме стане його спадкоємцем, склавши заповіт.
Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Таке право здійснюється особисто, зазначають у Мін’юсті. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст.1233–1234 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.1237 Кодексу заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ. Відказоодержувачами можуть бути особи, котрі входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.
ПРЕДМЕТ
Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме чи нерухоме майно, заповідач має право покласти обов’язок надати іншій особі право користування ними. Право користування майном зберігає чинність у разі наступної зміни його власника та є таким, що не відчужується, не передається і не переходить до спадкоємців відказоодержувача.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім’ї, якщо в заповіті не зазначено інше.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини (cт.1238 Кодексу).
Із огляду на частину четверту ст.1275 Кодексу, якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов’язок за ним переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
ВТРАТА ЧИННОСТІ
Відповідно до ст.1239 Кодексу заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини. Також слід ураховувати, що на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ, поширюються положення ст.1224 Кодексу, які визначають особливості усунення від спадкування.
