Якщо поросль малини не видаляти, то згодом насадження перетворяться на густі неохайні зарості.
Ці зайві гілки забирають у куща значну частину поживних речовин, затемнюють плодоносні пагони та загущують посадки. А отже, створюють сприятливі умови для розвитку хвороб. Та головне — поросль ослаблює насадження і знижує врожайність.
Тож протягом усього вегетативного сезону її треба видаляти. Для цього достатньо акуратно обрізувати під корінь гострим секатором. При просапуванні рядків поросль також регулярно видаляють, не забуваючи, що в малини поверхнева коренева система, яку легко травмувати. Аби не розповсюджувалась по всій ділянці, встановлюють загороджувальні бар’єри з шиферу, шматків бляхи тощо на глибину 40—45 см. Тоді корінці не зможуть обійти таку огорожу. Малина не любить сусідства щавлю, тому його часто висаджують навколо неї як огорожу. І лише в крайньому разі застосовують гербіциди.
А ось молоді міцні пагони, що з’являються ближче ніж 20 см навколо куща, можна залишити для оновлення посадок.
Василь ГЕРАСИМОВ.
