Солдатом 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» уродженець Дніпропетровщини Олександр ГАРБУЗ став минулої осені, підписавши контракт із ЗСУ про проходження військової служби. Після спецкурсів у навчальному центрі став оператором протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону.
Йому мало виповнитися лише 20 років 2 липня. Тому й не дивно, що більшість бойових побратимів ставилися до «Малого», як його називали, по-батьківськи. «Малий» виявився неабияким сміливцем і вправним оператором. За допомогою ПТРК «Корсар» Олександр загалом знищив десяток бойових машин противника.
У ніч на 16 березня на Харківщині холодноярівці почали операцію із захоплення ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк. У складі розвідгрупи був Олександр, який визвався на це бойове завдання. Із нього хлопець не повернувся…
Знайшли його тіло українські військові 24 березня після визволення села Гусарівка Балаклійського району, де виявили залишки понад пів сотні одиниць російської військової техніки та сліди численних воєнних злочинів – руйнувань, пограбувань і вбивств.
Узявши Олександра в полон, рашисти катували його, а потім убили пострілами в голову. Хіба так чинять із військовополоненими?! Та для рашистської нечисті немає ніяких людських законів.
Звістка про загибель «Малого» стала великим горем для його батьків, котрі виховали такого героя, відгукнулася болем серед побратимів, мешканців його рідної Губинихи, на очах яких він зростав.
Посмертно Олександру Гарбузу присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
