Без традиційної соняшникової олії неможливо уявити українську кухню. Не приготуєш ані борщу, ані смаженої курки. Тому важливо навчитись обирати якісну олію, що гармонійно доповнить смак ваших улюблених страв і збереже здоров’я.
Соняшникову олію отримують двома методами: віджиму (пресування) або екстракції. Перший є екологічнішим, дозволяє зберегти в продукті більше корисних речовин. Часто ці два методи поєднують.
Найдорожча — першого віджиму
Найцінніша та найдорожча — олія першого холодного віджиму. Таку нерафіновану додають у салати, приправи, соуси, гарніри. Вона містить чимало корисного, зокрема, вітаміни В1, В2, В3, В5, В6, А, D та E, які відповідають за обмін речовин, імунітет, репродуктивну функцію, сприяють нормальній роботі всіх внутрішніх органів і систем, допомагають зберігати молодість і протидіяти хворобам.
Олію першого холодного віджиму традиційно виробляють із насіння, що не було просмажене та не піддавалося іншій термічній обробці. Вона має насичений янтарний колір і яскравий аромат. Такий продукт може мати осад. Якщо олія тхне смаженим, отже, виробник піддав насіння термічній обробці перш ніж відправити його під прес, і це погіршило її якість.
Смажити краще на рафінованій
Більш дешеву олію другого віджиму використовують для виробництва рафінованої. Саме таку, нейтральнішу за запахом і кольором, ми найчастіше купуємо в магазині.
Якісна рафінована олія вирізняється легким світло-жовтим відтінком і, на відміну від продукту першого віджиму, не має осаду. Зауважте, що саме таку краще використовувати для смаження: вона не перебиває природний смак страв і не димить на пательні.
У ній теж є вітаміни, хоча значно менше. Навіть у рафінованому вигляді за вмістом вітаміну E соняшникова олія в кілька разів випереджає оливкову!
Дезодорована та виморожена
Рафінована олія — продукт, виготовлений за допомогою багатоступеневої технології очищення. Власне, про це й свідчать написи на його маркуванні. «Рафінована» — означає очищена за допомогою фізичних чи хімічних методів від небажаних компонентів. «Дезодорована» — тобто без запаху (його позбуваються, обробляючи олію водяною парою під вакуумом). «Виморожена» — себто оброблена холодом для видалення восків.
Рафінована олія марки «П» — це олія першого холодного віджиму, виготовлена методом пресування, з подальшим рафінуванням. Вона коштує дорожче. Та найпопулярніша рафінована олія являє собою суміш пресованої та екстракційної. Такий продукт є доступнішим за ціною.
Стихійний ринок — поганий вибір
Обираючи запашний «домашній» продукт, віддавайте перевагу перевіреним виробникам, що мають свої олійниці. Експерти радять не купувати олію на стихійних ринках, адже там не дотримуються вимог щодо якості товару та умов зберігання. Найкраще тримати олію в закритих темних приміщеннях за температури від 8 до 20 градусів. Якщо це «домашня» олія, то дату її виготовлення на пляшці не знайдете. Доведеться повірити на слово продавцеві. Інколи олію розливають у пластикову тару з-під води, що вже використовувалася по кілька разів. Такий посуд додасть до продукту шкідливих речовин. Найкраща тара — скляна, але й у пластикову розливати дозволено (якщо цей посуд використовується один раз).
Холестерину тут не знайдеш
Обираючи рафіновану олію в магазині, переверніть пляшку та роздивіться вміст: у такому продукті не має бути осаду. Уважно прочитайте маркування. Олія не має містити сторонніх речовин, зокрема антиокислювачів, які деякі виробники можуть додавати задля продовження термінів зберігання.
Заради кращого просування свого товару вони ладні використовувати найрізноманітніші рекламні фрази — навіть ті, що суперечать елементарній логіці. Наприклад, розміщувати на пляшках із олією напис «не містить холестерину». Пам’ятайте, що це лише маркетинговий трюк, адже жодна олія рослинного походження не може містити холестерин у принципі.
Термін придатності має бути із запасом!
Обов’язково звертайте увагу на вказані на пакуванні дати. Не купуйте олію, термін придатності якої добігає кінця, якщо не впевнені, що швидко її використаєте і що в магазині чи на складі її зберігали в належних умовах. Не купуйте акційний товар — за зниженими цінами зазвичай продають олію, в якої незабаром закінчиться термін придатності.
Уважно придивіться до об’єму тари. Пам’ятайте, що навіть у візуально однакових пластикових пляшках може бути й літр олії, і менше — 0,85 чи 0,75 літра. І не намагайтеся порівнювати літри з кілограмами! Зауважимо, що відповідальні виробники зазвичай вказують на пляшці її вміст і в літрах, і в кілограмах.
Віддавайте перевагу відомим виробникам, які постачають олію на експорт. На таких підприємствах ретельніше контролюють якість продукції. Сподіваємося, що перевіряють її і на вміст канцерогенної речовини під назвою безопірен. Цей показник не має перевищувати 2 мікрограми на кілограм продукту. Бензопірен може накопичуватися в насінні, якщо соняшникові поля були розміщені біля автомагістралей або насіння зберігали просто на асфальті. Експерти кілька років тому перевіряли якість магазинної олії популярних марок, і в жодній із них перевищення вмісту бензопірену не знайшли. Усі були виготовлені за держстандартом — ДСТУ 4492:2017, який визначає показники якості олії, строки придатності та умови зберігання.
Наостанок нагадаємо: якщо відкриту пляшку з рафінованою олією зберігаєте за кімнатної температури — від 18 до 25 градусів — її треба використати протягом 30 днів або перелити в скляний посуд.
Інна ПОЛЯНСЬКА.
