Погляньте на прекрасне фото на першій сторінці “Порадниці” по-справжньому щасливої, талановитої української сім’ї, де в ціні та пошані любов – одне до одного, до близьких людей, до співвітчизників, до пісні української, до землі, до краю рідного, до України. Переконалася ж у тому, поспілкувавшись із батьком цього сімейства (звісно, в карантинному, так би мовити, форматі). Приємно, що це було знайомство не просто з популярним співаком, а й з цікавою людиною, сім’янином, меценатом, справжнім та щирим українцем. А ще він насправді такий позитивний, як і його пісні, що давно вже полюбилися в народі. Віктор Бронюк, український музикант, лідер гурту «ТІК» — на нашій порадницькій гостині.
ПРО КАРАНТИННІ БУДНІ
Випробування, що нині переживає весь світ, як ніколи, повертає наші серця до істинних цінностей, любові та власної родини. До того, про що інколи забуваємо у вирі щоденних буднів і завжди таких, здавалось би, невідкладних справ.
Знаєте, серед музикантів існує поняття, що пауза — це теж музика. Тож оця пауза, яку сьогодні мусить витримати людство, напевне, і потрібна, аби замислитись про ті ключові основи, які, власне, мотивують нас жити й творити.
Ми з родиною живемо у приватному будинку, тому ні від свіжого повітря, ні від прогулянок, ні від інших активностей відмовлятися не довелося. Дотримуючись усіх рекомендацій, свою сімейну самоізоляцію організували так, щоб кожен день був і корисним, і цікавим. Традиція проводити максимум часу разом, тільки-но з’являється така можливість, у нашій родині була і до карантину, тому зараз насолоджуємося тим, що ми поруч кожну хвилину.
ПРО ЖИТТЄВЕ КРЕДО
За 41 рік моє життєве кредо незмінне: все, що роблю — роблю із позитивом і добром. Можливо, це залишилось ще з того дитячого мультику. Пам’ятаєте? Який вчить людей посміхатися один одному. Це дійсно варто робити! Коли даруєш позитив, він далі шириться світом.
ПРО ДІМ І СІМ’Ю
Саме усвідомлення, що твоя сім’я — це головна цінність у житті, отой стрижень, який тримає тебе, надихає на працю, мотивує прокидатися зранку, дає радість моменту повернення з далекої подорожі.
Кожна людина повинна мати фундамент, свій дім. Я колись цього не розумів. Свого часу п’ятнадцятирічним пішов у самостійне життя. Якось із однією викладачкою почали говорити про те, що ж таке дім. Кажу: «Я, як бур’ян при дорозі — можу де завгодно прижитися». А вона мені тоді заперечила: «Ні. Прижитися ти можеш. А от те місце, куди хочеться повертатися, і є домом». І я щасливий, що з коханою ми дійсно змогли створити свій дім — місце, куди завжди хочеться повертатися.
ПРО «ТІК»
Цю назву я придумав ще в студентські роки. Ми грали у КВК, а потім їздили на фестивалі Студентських театрів естрадних мініатюр, де наша СТЕМ-команда так і називалася: «ТІК». А коли пізніше зрозуміли, що музика для нас щось більше, ніж просто розвага, вирішили цю назву залишити й для групи. За ці 15 років із великими гастрольними турами «ТІК» я не раз їздив по Україні, у нас було багато концертів за кордоном, і доводилося переконуватися, що один із головних показників культури й водночас невід’ємна складова «тверезого» способу життя та сприйняття дійсності — це почуття міри. У моєму житті те завжди було пріоритетом.
ПРО ПАТРІОТИЗМ
Патріотизм і любов до своєї країни виховується власним прикладом! Адже коли слова розходяться із діями, нічого доброго не вийде. У школі можна розказувати дітям, що таке державний прапор, гімн, але якщо у своїй сім’ї бачитимуть зовсім інші речі, навряд чи варто сподіватися на гарний результат. Якщо не будемо спілкуватися своєю мовою, не будемо шанувати національні традиції, не матимемо майбутнього. Як колись казав Джон Кеннеді: щодня треба прокидатися не з думкою, що держава зробила для тебе, а що ти зробив для держави. Є незмінне правило: мусиш щось посіяти, аби щось пожати. Для багатьох це буде незручна правда, але ми всі тільки хочемо вічно жати, мало хто хоче сіяти. Та на часі задуматися: де ти живеш і для чого? Що і як робиш? Що хочеш залишити після себе?
ПОРАДА
Дуже важливо навчитися бачити плюси навіть у непередбачуваних обставинах. Тож зараз, під час карантину, раджу всім визирнути у віконечко, посміхнутися сонечку, а потім повернутися до своїх рідних, обійняти, що є сили, і сказати про свою любов. Це важливо робити кожного дня! Читайте мудрі книжки, слухайте улюблену музику, дивіться цікаві фільми, шукайте щиросердечну гармонію у собі й насолоджуйтеся кожною миттю із людьми, котрих любите! Невдовзі все погане закінчиться: час на карантині стане спогадом, а над Україною неодмінно буде мирне небо!
Повну версію порадницької гостини з Віктором Бронюком можна прочитати в свіжому номері газети «Порадниця» від 16 квітня цього року.
Автор та керівник проєкту Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети «Порадниця».
