День Покрови Пресвятої Богородиці — велике християнське свято, яке відзначаємо 14 жовтня. Його історія сягає початку X століття, коли у Влахернському храмі (передмістя Константинополя) відбулося дивне об’явлення. Саме тут зберігалася риза Божої Матері, а також її головна покрова та частини пояса, які ще в V столітті були перенесені з Палестини.
Сарацини-загарбники взяли в облогу місто й загрожували зруйнувати його дощенту. Не знаючи, як відвернути загрозу, мешканці міста зібралися у храму на молитву. Та жив у тому місті юродивий Андрій, який ще хлопцем потрапив у полон і був проданий у рабство жителю Константинополя. Приблизно о четвертій годину ранку під час молитви підняв очі до неба і побачив Пресвяту Богородицю, яка покривала людей своїм покровом-омофором. Таке видіння побачив і Єпіфаній — побратим, а за деякими джерелами, учень Андрія. Це стало добрим знаком. Візантійці перемогли ворога, прорвали облогу. На згадку про це чудесне з’явлення людям Матері Божої і святкується Покрова Пресвятої Богородиці.
Запорозькі козаки вважали своєю покровителькою саме Святу Покрову. На Запорозькій Січі була й головна церква, збудована на Її честь. Існує переказ, що після зруйнування у 1775 році Запорозької Січі московитами козаки, які попросили захисту турецького султана, забрали з собою й ікону Пресвятої Покрови. І тепер Богородицю-Покрову вважають небесною заступницею українського війська, а віднедавна офіційно святкуємо на Покрову День захисника України.
В Україні Покрова відкривала весільний сезон. У свято незаміжні дівчата йшли до церкви молитися і просити Богородицю, щоб «покрила їхні голови чи хусткою чи шматиною, аби не ходити дівчиною», щоб «привела під вінець».
У народі кажуть: Покрова землю криє багряним листом; якщо береза й дуб до цього дня лишаться без листя, то віщує теплу зиму й легкий рік; як на Покрови вітер дме у різних напрямках, то зима буде мінлива.
Тарас ЛЕХМАН.
