Завжди приємно відкривати для себе чиїсь таланти. І хоч ми вже звикли до того, що Україна багата на них незмірно, все одно знову й знову захоплюєшся, побачивши, почувши те, що тішить око, торкається душі. Особливо ж щедро врожаїться українська пісенна нива. Здавалося б, таких голосистих співаків, як у нас, годі й шукати деінде. А цей молодий чоловік вражає не просто своїм потужним вокалом, а й харизмою, силою своїх думок та переконань, завойовуючи дедалі більше глядацьких сердець.
ПРО МИСТЕЦТВО ЖИТТЯ
В його основі має бути любов найперше. Звісно, кожен по-різному може трактувати це поняття, почуття. От Святе письмо побудоване на одному слові — любов. Чому Ісус Христос віддав своє життя? Бо любив цей світ, людей. Він сказав, що по тому впізнаєте моїх учнів, чи мають любов. Не сказано: гроші, багатство, якісь інші блага, а саме любов. Є така думка, що коли бодай на секунду забрати зі світу любов, він просто загине. Людина народжується — що вона шукає? Любові материнської, яку відчуває з перших хвилин життя. Навіть у дитячому садочку ми знаходимо собі друзів як? За симпатією. Хтось до нас заговорив, усміхнувся — о, це прояв любові, і ми вже дружимо, бо нам симпатична людина: за зовнішнім виглядом, життєвою позицією, міркуваннями. Тобто коли бачиш у ній споріднену душу.
ПРО КОХАННЯ Й СПОРІДНЕНУ ДУШУ
Для мене найголовніші моральні цінності, аби це було у серці, в душі. Як можна прожити життя з жінкою, з якою одружився, скажімо, заради грошей чи її вроди?! Із віком я почав дивитися по-іншому на дівчат: так, виглядає вона гарно, а от як, наприклад, із батьками поводиться, з іншими людьми, як реагує, коли проходимо повз жебрака чи музиканта, який грає в переході, на інші ситуації, яка її життєва позиція. Я ж розумію, що це — фундаментальні речі, які супроводжуватимуть нас усе життя, а краса зів’яне, гроші не врятують. І якщо вони не збігаються з твоїми, ти не можеш із тим погодитися, то не варто поєднувати долі, інакше жалкуватимеш усе життя, намагатимешся попри все знайти споріднену душу. Слава Богу, що я таку знайшов.
ПРО ПІСНЮ І КУЛЬТУРУ
Я хочу донести людям глибокі моральні цінності — через пісню. Так, це зараз начебто й не модно серед молоді. Те цінують хіба що старші люди, бо виховані ще на тих цінностях, які є в них у серцях та голові. Але, слава Богу, події останніх років засвідчили, що вже для багатьох і молодих людей патріотизм, такі моральні категорії, як порядність, честь, гідність, — не порожні слова. А пісня в тому може і має допомагати. Проте, на жаль, те нашому телебаченню, радіо, їх комерційним структурам, та й державі, зрештою, не дуже потрібно. Їм треба те, що добре продається. Я розумію, що те ж радіо без реклами вмре, а вона крутиться там, де виконавці круті, яких люди слухатимуть. Розумію і не ображаюся. Тут без державної підтримки не обійтися, але для неї питання культури й досі десь чи не на п’ятому місці. Та ні, ви помиляєтеся: культура і духовність мають бути в пріоритеті.
ПРО ШОУ І ПРО БІЗНЕС
До уваги, захоплення ними, їхніми талантами на шоу переможці звикають дуже швидко. Їх зустрічають, як зірок, обдаровують оплесками. Та коли організовують у якомусь місті чи містечку концерт і яскраві афіші кличуть публіку на переможців талант-шоу, а квитків продається мізер і їм доводиться виступати майже в порожньому залі, це стає цілковитою катастрофою — у психологічному плані, й мало хто може змиритися з таким розчаруванням. Це відразу депресія, ступор. А ніхто не буде в шоу-бізнесі з тобою панькатися: ой, який же бідний-нещасний, хоч і такий талановитий… Скільки було шоу, скільки було переможців — сильних, талановитих — де вони всі тепер?! Лише одиниці вийшли на велику сцену. Отож хочеш бути в шоу-бізнесі — готуйся до того, що він жорстокий, без спонсора, потужної підтримки не вижити.
ПРО ЄДНІСТЬ І МИР У СЕРЦІ
Уже саме слово «соборність» означає згуртованість, єдність. А це так на порі! Зберімося разом, українці, і зробімо щось для своєї країни. А то кожен на себе тягне ковдру, бореться за своє і ніхто не згадує про Україну. Тому, звісно, хочеться побажати, аби між нами не було ворожнечі, аби пам’ятали, що є братами та сестрами, й звідки ми. Любити людей треба, довіряти їм.
Побажав би усім нам миру — найперше в серці й у нашій країні. Бо все починається з кожного з нас. А кожне серце — це малесенький світ: якщо там мир, буде мир і в сім’ї, в родині, і в селі, і в Україні. То ж не просто так все почалося в нас… Не за один рік, не за десять зчинилася та біда в країні. Хтось скаже: «Та я не винен!» Ми всі до того докладали, голосували, мовчали, і це наша спільна провина. А тепер — наша спільна відповідальність усе це змінити й підняти Україну.
Прочитати порадницьку гостину із заслуженим артистом України Дмитром Андрійцем можна на сторінках номера «Порадниці» від 1 лютого цього року.
Автор та ведуча проекту “Порадницька гостина” Тетяна Власюк.