Бракує слів, щоб описати почуття після перегляду фотографій з Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Виникають різні реакції: гнів, сльози, внутрішня порожнеча. Багато хто поширив фотографії у своїх соцмережах — це був один із способів виразити свій біль.
Але такий спосіб може бути травмуючим для ваших близьких, застерігають психологи, і навіть призвести до виникнення травми свідка.
ЩО ВКАЗУЄ НА ТРАВМУ СВІДКА?
- Після перегляду шокуючих кадрів або новин ви дуже яскраво уявляєте, що могло статися з вами або вашими близькими. Фантазії настільки реальні, що викликають страх, тривогу, стан, близький до панічної атаки.
- Безпорадність і сором за неможливість допомогти постраждалим, або, взагалі, запобігти події. Провина за те, що вціліли.
- Пекучий, потужний гнів, мрії про помсту, бажання трощити речі.
- Несподіваний спокій і порожнеча.
Наслідки травми можуть наздогнати вас не одразу, а через деякий час у вигляді тривоги, фобій, нав’язливих сновидінь.
Тож психологи радять не розповсюджувати фотографії на своїх сторінках, оскільки ваші знайомі й самі підписані на велику кількість пабліків. Якщо вони вже бачили шокуючі кадри та отримали травму, своїми діями ви підсилюєте ефект. Якщо ні — саме ваш допис може стати відправною точкою для чиїхось нічних жахів.
ЩОБ ВИСЛОВИТИ ЕМОЦІЇ:
- Пишіть про свої почуття у соцмережах, розмовляйте з друзями. Трансформуйте свої емоції: зараз боляче і страшно, але, окрім болю, ми відчуваємо гордість за ЗСУ, за стійкість українського народу. Ми переживемо війну, ми впораємося з усім.
- Нагадайте собі про факти: ЗСУ перейшли у наступ, нам допомагає весь світ. Це не поверне загиблих, але ворог відповість за свої дії.
- Перетворіть свій біль на дію: долучайтесь до волонтерства, навіть або воно буде одноразовим. Виплесніть свої емоції через сварки в соцмережах (але не з українцями!), приготуйте щось смачне для тероборони, сусідів, сім’ї, друзів.
Джерело: психологічна підтримка.
