Часто молоді батьки вибирають візок за зовнішнім виглядом, і лише згодом виявляють незручності. Приміром, модель ніби сучасна, функціональна, але не поміщається в ліфті або важка. Має значення і місце прогулянок із малюком. Якщо на рівній дорозі — вибирайте моделі з маленькими колесами, вони легші. А з великими мають кращу прохідність і плавний хід. Тож зважайте на стан тротуарів і доріг. До візків із надувними колесами додають насос.
Важливо, щоб передні колеса були рухомі. Скеровувати такий візок можна легким порухом руки. За потреби колеса можна зафіксувати. А якщо передні колеса не «рулять», візком складно керувати. Всі сучасні моделі оснащені пасками безпеки, якими можна пристебнути дитину. Також фактично у всіх видів можна міняти положення спинки — від лежачого до сидячого. Оснащені візочки й гальмами. Важливо, щоб підвіска була м’яка, тоді рух буде плавним. Це легко перевірити, злегка розгойдавши візок.
Усі дитячі візочки поділяють на трансформери, люльки, прогулянкові й тростини. У трансформерах є люлька для новонародженого, яку можна зняти й перетворити візочок на сидячий прогулянковий варіант. У них безліч зручних функцій, приміром, перекидна ручка, з допомогою якої дитина може сидіти як обличчям до вас, так і спиною. Крім того, висоту та кут нахилу ручок легко регулювати. Є і сумка під колір візочка, підвішена на ручку, куди можна покласти гаманець, дитячі пляшечки, серветки. Для більших предметів передбачено підвісне відділення внизу (скажімо, для ковдри, іграшок, покупок). Часто в комплект входить антимоскітна сітка та чохол-дощовик. Недолік трансформерів — великі вага та габарити.
На немовлят із перших днів життя до півроку розраховані чималі люльки з високими бортами, щоб малюку було вільно в теплому одязі чи ковдрі. Часто такі моделі оснащені утепленими конвертами з ручками, завдяки яким дитину, не потурбувавши, можна перенести. Недоліки — велика вага та малий термін експлуатації, бо немовлята швидко ростуть і батькам доводиться купувати нову люльку, а ще — громіздкість та неможливість перетворити люльку на сидячий варіант або скласти.
Прогулянкові моделі стають у пригоді теплої пори року, якщо малюку виповнилося 6 місяців. Вони легші, у складеному вигляді компактні. Доволі жорстка спинка трансформується від сидячого до горизонтального положення, і спати в такому візочку дитині комфортно.
У деяких моделях візочків-«тростин» передбачено ремінь, завдяки якому їх носять складеними, перекинувши через плече. Такі візочки легкі й компактні, однак менш комфортні й розраховані лише на теплу пору року. Немовлят у них не перевозять. Сидіння та спинки нетверді, а отже, тримати дитину в «тростині» довго небажано.
Візочок часто використовують як нічну люльку або для заколисування дитини в приміщенні. Це зручно, але ж ви користуєтеся візком на вулиці. Дбайливі батьки після прогулянки протирають колеса вологою ганчіркою, та це лише рятує підлогу від бруду, а не від мікробів. Отже, дитячий візок — лише для вулиці, його бажано тримати в коридорі.
Окреме питання — візочки, що були у вжитку. Як свідчить досвід, чимало моделей не дуже міцні, тож економити, придбавши такий візок, недоцільно.
На дитячі візочки також існує мода. Свого часу я дуже хотіла придбати для донечки великий, білий, на величезних колесах із металевими спицями, схожий на міні-карету, однак зупинила висока ціна. А в меншого сина був триколісний візок, і коли до нас завітала далека родичка з Америки, то побачивши його, вигукнула: «О, та у вас бігова модель! Як це правильно — займатися спортом!» Спочатку ми не второпали, до чого тут спорт, але вона пояснила. В Америці молоді батьки з такими візочками бігають кроси, адже вони зручні та стійкі.
Із власного досвіду скажу, що нам вистачало двох моделей — трансформера й тростини.
Людмила РОМАШКО.
