Цей візерунок з лицьового боку схожий на резинку 2х2, він виходить еластичним, чудово тримає форму і не розтягується. Незважаючи на те, що візерунок не двосторонній, також підходить для в’язання шарфа — з вивороту виходить дуже цікава і об’ємна фактура.
Таку резинку можна брати навіть за основний візерунок для шапок, светрів, настільки вона цікаво виглядає. Щоб вийшла більш рельєфною, радимо не в’язати її туго, як зазвичай виконують резинки.
Набрати кількість петель кратну 4, включаючи кромкові.
1 ряд (лицьовий): кромкова, всі петлі в’язати лицьовими, кромкова.
2 ряд (виворітний): кромкова, нитку залишити перед в’язанням, зняти 2 петлі на праву спицю, наступні 2 петлі пров’язати лицьовими. Повторювати рапорт узору до останніх 3 петель. В кінці ряду нитку залишити перед в’язанням, зняти 2 петлі на праву спицю, кромкова.
Повторювати 1–2 ряди візерунка.
Якщо розтягнувся край
Після довгого носіння або прання розтягується резинка по низу виробу та на рукавах. Є кілька способів повернути їй форму:
* Прошийте резинку 2–3 рядами товстими швейними нитками прямими стібками. Злегка стягніть. Зволожте край, дайте висохнути. Нитки видаліть.
* Якщо резинка «пішла хвилею», край можна обв’язати нитками в тон за допомогою гачка стовпчиками без накиду.
* Протягніть довгу спицю в петлі верхнього і нижнього ряду резинки. Зволожте край, потягніть спиці, немов стягуючи резинку по довжині, а не ширині. Дайте висохнути.
Майструвала Діана ШЕПЕЛЬ.