Людина добре усвідомлює, як швидко збігає час… Кожен рух секундної стрілки – це крок уперед по стежці часу. І мудра людина належно використовує час.
Цар Соломон написав:
«Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати, час плакати і час сміятися».
(Еклезіаст 3:1–4).
Одного разу до мудреця прийшов чоловік зі своїм сином-підлітком. «Про вас кажуть, – звернувся чоловік до мудреця, – що можете допомогти знайти відповіді на всі життєві питання. Допоможіть, будь ласка, моєму синові зрозуміти цінність часу».
Після нетривалої паузи, зітхнувши, тихо сказав: «Та й мені цю цінність не завадило б зрозуміти».
Мудрець на мить замислився, а потім спокійно звернувся до сина чоловіка: «Час – поняття абстрактне. Його цінність важко зрозуміти. Але це й не означає, що неможливо. Вам допоможуть зрозуміти цінність часу 7 осіб – студент, жінка-мати, редактор газети, закоханий, той, хто часто їздить на поїзді, шофер або водій, а також спортсмен».
Побачивши здивовані погляди чоловіка та його сина, мудрець пояснив:
«Щоб зрозуміти цінність року, поговоріть зі студентом, який не склав сесію…
Щоб зрозуміти цінність одного місяця, поговоріть із матір’ю, котра народила недоношену дитину…
Щоб зрозуміти цінність одного тижня, поговоріть із редактором щотижневої газети…
Щоб зрозуміти цінність однієї години, поговоріть із закоханими, котрі очікували зустрічі…
Щоб зрозуміти цінність однієї хвилини, поговоріть із тим, хто запізнився на потяг…
Щоб зрозуміти цінність однієї секунди, поговоріть із тим, хто тільки що не потрапив в автомобільну аварію…
Щоб зрозуміти цінність однієї мілісекунди, поговоріть зі спортсменом, який завоював срібну медаль на Олімпійських іграх»…
Уже прощаючись зі своїми гостями, мудрець зі словами «повісьте це в своєму будинку на видному місці» простягнув чоловікові аркуш паперу…
Там був текст:
«Кожна секунда вашого життя на вагу золота. Вчора – вже історія. Завтра – ще невідомо. Сьогодні – це дар. Тому воно і зветься СПРАВЖНІМ».
Нижче жирними літерами було написано:
«Знаходьте час для роботи – це умова успіху…
Знаходьте час для роздумів – це джерело сили…
Знаходьте час для гри – це секрет молодості…
Знаходьте час для читання – це основа знань…
Знаходьте час для дружби – це умова щастя…
Знаходьте час для мрії – це шлях до зірок…
Знаходьте час для кохання – це справжня радість життя…
Знаходьте час для веселощів – це музика душі…
Знаходьте час для МОЛИТВИ– це єднання з БОГОМ…»
У кожного з нас буває в житті час, коли необхідно зробити вибір. Згадати все, що любимо, цінуємо, і зробити те, що ми, тільки ми самі, вважаємо правильним.
Тому що нічия думка, крім нашої, не матиме значення, і тільки ми самі будемо вирішувати, праві ми чи ні …
Час вибору – жорстокий час, тому що після одного лише кроку часто вже не буває повернення.
Й іноді трапляється так, що цей вибір треба встигнути зробити між двома ударами серця…
Інакше життя зробить свій вибір за нас, і доведеться йти по чужій, болісній і безглуздій дорозі…
Час іде… Поки ми спимо – час іде… Поки їмо – час іде… Поки їдемо у транспорті – час іде…
Поки думаємо, як заробити гроші, – час іде… Поки говоримо по телефону – час іде…
Час не повернемо ніколи, і ми навіть не знаємо, скільки нам його дано…
Живімо щиро – робімо те, що подобається, живімо так, як розуміємо щастя, любімо життя, любімо людей, любімо Бога, цінуймо й поважаймо близьких, використовуймо кожну можливість…
«Якщо втратиш гроші, то можеш придбати їх знову, але якщо погубиш час у суєті, не можеш повернути його, адже Бог дав час для того, щоб ми навчилися побожності», – писав святий Іван Золотоустий.
Богдан ЧУРИЛО, священник УГКЦ.
