Ожина – рослина з дворічним циклом плодоношення. Це означає, що врожай дають лише пагони другого року життя.
У перший рік зелені гілки нарощують зелену масу. Квіти та ягоди на них не утворюються. Потім вони дерев’яніють, зимують і лише влітку наступного року плодоносять. Пагони дають урожай лише раз, після чого стають непотрібним «баластом» для рослини.
ЯК ОБРІЗУВАТИ
1. Обріжте старі гілки. Відрізнити їх від нових легко: молоді пагони забарвлені в зелений або світло- коричневий колір, минулорічні гілки – буро-коричневі. Ще одна характерна риса старих відводків – сухі суцвіття та плодоніжки, що залишилися з попереднього врожаю.
2. Зріжте тонкі молоді пагони. Разом із ними видаліть і надто короткі відгалуження. Вони не встигли визріти за літо й не дадуть бажаного результату, а тільки тягнутимуть сили з рослини.
3. Прорідіть кущ. Якщо після зрізання старих, тонких і коротких гілок залишилося багато здорових і повністю сформованих пагонів, то виберіть найкращі з них – не більше 5–8 штук, а решту видаліть. Можна також підстрахуватися й додатково зберегти ще кілька запасних гілок на випадок суворої зими. Навесні за необхідності їх залишити, якщо якісь із основних стебел вимерзли, або вирізати, якщо кущ благополучно перезимував.
4. Проведіть санітарне обрізування. Обов’язково зріжте хворі та сухі пагони. Видаляйте уражені шкідником – павутинним кліщем, попелицею чи галами. Пагони не переживуть зиму, а шкідники, що оселилися на них, згодом перейдуть на молоді гілки. Обов’язково обробіть кущі фунгіцидами та акарицидними препаратами.
ПЕРЕД МОРОЗАМИ
Для органічного підживлення підійде компост або гній, що перепрів. Із мінеральних добрив найкраще застосовувати ті, в яких міститься більше фосфору та калію.
Ґрунт під кущами замульчуйте – насипте шар торфу, тирси, хвої. Мульча захистить коріння від морозів і перешкоджатиме швидкому випаровуванню вологи.
Ожина – теплолюбна культура. Погано пережита нею зима може позначитися на врожаї. Ягід буде мало або взагалі не зав’яжуться. Тому на зиму кущі треба вкривати. Якщо це виткі сорти, то стебла збирають у пучок і пригинають до землі. Потім закріплюють скобами чи металевими кілочками. Прямостоячі різновиди ожини теж необхідно максимально близько нахилити до поверхні ґрунту. Під гілки підкладають «теплу подушку», наприклад, солому. Зверху гілки вкривають одним із агроматеріалів – спанбондом або лутрасилом.
Підготував Руслан ВЛАСЕНКО.
