Причин того, чому капуста не зав’язує головки, може бути чимало.
Неякісний посівний матеріал. Купуючи насіння, довіряйте лише перевіреним виробникам.
Непідхоже місце. Капуста любить хороше освітлення. Для зав’язування качанів їй протягом усього дня потрібне сонце. Не рекомендується висаджувати її поруч з високорослими культурами, як-от кукурудза чи соняшник. У затінку рослини витягуватимуться, а качани не формуватимуть. Також важливо не висаджувати капусту там, де до цього росли хрестоцвіті. На ту ж грядку капусту повертають не раніше, ніж через 3 роки.
Шкідники. У цієї культури, на жаль, багато шкідників (хрестоцвіта блішка, білан капустяний, слимаки). Якщо пошкодять точку росту — рослини не зав’яжуть головки.
Тіснота. Капусті потрібно вдосталь місця, інакше просто не зможе зав’язати головки. Схема посадки має бути щонайменше 50х40 см, а для пізньої ще просторіша, до 70х70 см.
Нестача вологи. Капуста дуже любить воду й особливо потребує вологи в період формування розетки листя. За недостатнього зволоження рослини витрачають багато сил на видобування води з глибоких шарів ґрунту. Тож рясні поливи — обов’язкова умова для отримання хороших качанів.
Несприятливі погодні умови. За високих температур капуста випаровує крізь своє розлоге листя багато вологи, як наслідок — уповільнюється формування головки. Та й загалом вона не любить сильної спеки. Аби знизити випаровування вологи з ґрунту, капустяні грядки мульчують.
Нестача поживних речовин. Важливо підживити ділянку ще до висадки рослин, а також удобрювати посадки в період росту. Особливо потребують азоту, адже капуста складається з листяної маси. Тому можна підживити аміачною селітрою, сечовиною тощо. Зав’язування головок підвищує також калій (калієва селітра, сульфат калію, калімагнезія та інші) та фосфор (суперфосфат та інші). У народі для кращого зав’язування головок застосовують йод: 35 крапель на 10 л води, поливають по 1 л розчину на рослину. Ефективна також борна кислота: 5 г кислоти повністю розчиняють у невеликій кількості гарячої води, а потім доводять об’єм до 10 л. Бором підживлюють 2–3 рази за сезон з періодичністю 1 раз на 14 днів. Для прискореного формування рослин застосовують також дріжджі. На 0,5 л води беруть 100 г дріжджів та 50 г цукру, перемішують і залишають на 3 години. Доводять розчин водою до 10 л і поливають капусту. Також застосовують настій коров’яку (1:10) та курячого посліду (1:20). Органіку можна чергувати з мінеральними добривами.
Кислий ґрунт. Такі ґрунти для вирощування капусти не підходять. Їй потрібна нейтральна кислотність. Для розкислення ґрунту під час росту застосовують вапняне молоко (200 г на 10 л води). Восени ділянку вапнують.
Людмила РОМАШКО.
