Поранився — приклади подорожник. Це правило відоме, певно, всім. Тому рослину особливо цінують мандрівники, туристи, мисливці, рибалки. Добре також, якщо ця трава росте поблизу.
Листя подорожника великого, трохи розім’яте й прикладене до пошкодженого місця, зменшує біль, спиняє кровотечу, знезаражує та лікує рани (зокрема гнійні), забиття, опіки, укуси, пролежні, фурункули й виразки. Повторюють процедуру кожні 2–3 год. до одужання. Свіже листя містить калій, лимонну кислоту, вітамін С, каротин та багато інших речовин. Сік подорожника — дієві ліки за хворого шлунка та при застудах.
Щоб приготувати сік у домашніх умовах, листя зрізують із черешком, ретельно промивають у холодній проточній воді, дають їй стекти, ошпарюють окропом, пропускають через м’ясорубку та віджимають крізь щільну тканину.
Для лікування хвороб шлунка, зокрема гастритів, сік п’ють тричі на день по столовій ложці за 15–30 хв. до вживання їжі протягом місяця. Однак сік підвищує кислотність шлункового соку. Аби позбутися ран та виразок, соком просочують марлю й кладуть на уражену ділянку. Міняють пов’язку кожні 3–4 год. Розчин для полоскань ротової порожнини готують із 3–4 столових ложок соку подорожника, розведених у склянці води.
Для тривалого зберігання сік можна змішати зі спиртом (2:1) або горілкою (1:1). Свіжий сік можна тримати у холодильнику до 3 діб. Збирають подорожник із травня до вересня. Як і будь-який інший лікарський засіб, він має протипоказання, як-от: підвищені кислотність шлунка й зсідання крові, тромби та індивідуальне несприйняття.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
