Укладаючи шлюб, трапляється, що не всі люди мають на меті створення справжньої сім’ї. Дехто й насправді може переслідувати вигоду майнового чи немайнового характеру, зазначають у Мін’юсті. Наприклад, отримання громадянства, дозволу на проживання, уникнення обов’язків і обмежень, оформлення майна на чоловіка чи дружину, щоб приховати активи.
Підстави для визнання недійсним
Відповідно до ст.40 Сімейного кодексу України (далі — Кодекс), шлюб, який укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав і обов’язків подружжя, є фіктивним. Тобто відсутність мети щодо створення сім’ї може бути як в обох, так і в одного в ситуації, за якої інший з подружжя вірив у щирість намірів свого чоловіка/жінки.
Згідно з Кодексом такий шлюб є підставою для визнання його недійсним за рішенням суду.
Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, зазвичай вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру — бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут і моральний стан сім’ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №752/2337/16-ц; далі — Постанова).
Якщо в суді буде доведено фіктивність шлюбу, його вважають недійсним від дня державної реєстрації (ст.44 Кодексу).
Із урахуванням ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» орган ДРАЦС на підставі рішення суду про визнання шлюбу недійсним припиняє дію актового запису про шлюб. Одночасно відповідний орган ухвалює рішення щодо вилучення свідоцтва про шлюб, дію якого припинено. У разі неповернення свідоцтва інформацію про припинення його дії оприлюднюють на офіційному вебсайті Мін’юсту.
Коли не можна визнати недійсним
Водночас шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю (ст.40 Кодексу).
Відсутність наміру створити сім’ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу, коли за всіма об’єктивними обставинами можна стверджувати, що в особи з’явився намір створити сім’ю, наприклад, коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків і друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних і близьких тощо (Постанова).
Правові наслідки
- Шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення в осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
- Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначають відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.
- Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, вони підлягають поверненню, але не більше, як за останні 3 роки.
- Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання в ньому і може бути виселена.
- Якщо змінила своє прізвище, то вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
- Правові наслідки, встановлені частинами 2–5 цієї статті, застосовують до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони та (або) від органу ДРАЦС (ст.45 Кодексу).
Якщо була відсутня інформація щодо перешкоди для одруження
Якщо особа не знала про це, вона має право:
— на поділ майна, набутого в недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
— на проживання в житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;
— на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 Кодексу;
— на прізвище, яке обрала (ст.46 Кодексу).
Згідно зі ст.1224 ЦКУ не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим суд може визнати право на спадкування частки померлого в майні, яке було набуте ними за час шлюбу.
Фіктивний шлюб може слугувати одним зі способів вчинення кримінальних правопорушень. Наприклад, якщо шлюб укладався з метою шахрайства (ст.190 Кримінального кодексу України), ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (ст.336 ККУ).
