Одна з новинок вітчизняного кінопрокату – український пригодницький фільм «Дике Поле» за мотивами роману Сергія Жадана «Ворошиловград», виданого ще 2010 року. За версією літературної премії ВВС Україна цей твір визнано найкращим романом десятиліття. Книжку можна й нині придбати через Інтернет, а фільм живе своїм окремим життям.
Іще 2 роки тому його проект переміг у Дев’ятому пітчингу Держкіно, тож наприкінці 2016-го українська компанія «Limelite», швейцарська «Film Brut» і Держкіно України уклали контракт на виробництво повнометражного ігрового фільму. Рік тому фільм отримав головний приз секції «Work in Progress» Міжнародного кінофоруму «Connecting Cottbus», а цієї осені «Дике Поле» ввійшло до конкурсної програми міжнародного кінофестивалю «Темні ночі» в Таллінні.
«Не можна здавати своїх. Не можна зрікатися свого» – така думка рефреном проходить через кінострічку режисера Ярослава Лодигіна й оператора Сергія Михальчука за сценарієм Наталії Ворожбит. Зйомки зокрема відбувалися в Старобільську на Луганщині.
Головний герой, пірнувши в міське життя, і гадки не мав повертатися до своїх витоків. Та лише один дзвінок змушує його поспішити на міжміський автобус. Він розраховує владнати справи за день і повернутися, та обставини склалися по-іншому. Його байдужість до малоприбуткового, хоч й організованого сімейного бізнесу поволі змінюється відчуттями, знайомими лише тому, хто опинився за крок від втрати чогось архіважливого. І йдеться не лише про матеріальне. Обставини змушують головного героя Германа у виконанні Олега Москаленка змінюватися. Чи ризикне, не поступившись силам зла, захищати свої істини? За лічені дні на шляху головного героя, а отже, і глядача, зустрічатимуться різні люди: від рішучих прихильників справедливості до «господарів життя». Навіть миттєвості особистого життя стануть для Германа прихованими уроками. Та вирішальними для його вибору стали чудові пейзажі Луганщини, нічні краєвиди й ожилі постаті давнього й рідного йому Дикого Поля, яке не можна ось так, метр за метром, віддавати зайдам…
Глядач зможе уявити й атмосферу життя на східному прикордонні, зокрема на теренах, які нині стали місцями жорстоких боїв.
Уже після перегляду повторюєш і додумуєш ключові слова з фільму: треба захищати своє – приватне й державне. Припиняти кожне бажання прибрати наше з вами, українське, – до чужих рук.
Ольга ГОЙДЕНКО.
