Щороку киянка Людмила БЕСАРАБ на своїй дачі кілька грядок відводить під цвітну капусту. В сезон у родині люблять смажити її суцвіття на вершковому маслі в панірувальних сухарях, а на зиму заморожують.
Хоча капусту цю виростити досить непросто порівняно з іншими видами. Однак і ціна на неї значно вища, ніж, приміром, на білоголову. Та й корисніша: перевищує свою популярну родичку за вмістом білків, вуглеводів, калію, заліза, фосфору, вітамінів.
Мало хто знає, каже господиня, що лише вітаміну РР у ній втричі більше, ніж у білоголовій, до того ж це дієтичний овоч.
Вирощує цвітну капусту пані Людмила з розсади. Адже щоб подовжити період її споживання, культивує і ранні, і пізні сорти. З ранніх це, приміром, Ранній урожай, Чотири сезони. З пізніх робить особливий акцент на сорті Сицилія, адже його суцвіття… фіолетові. Таким чином свіжі суцвіття вдається мати навіть до Нового року, коли на полицях магазинів ціни на цей овоч стають «зашкварні», як каже її онук. Щодо розсади господиня застерігає, що переросла й погано загартована не дасть хорошої продукції, адже за час приживання вона втратить 2–3 листки і сформує дрібні, рихлі головки, так звані п’ятачки, які швидко зеленіють. Це теж спонукає вирощувати капусту власноруч.
Щодо агротехніки, каже, дуже важливо дотримуватись сівозміни і не висаджувати капусту після хрестоцвітих. Найкращі попередники – огірки, морква, бобові, картопля, цибуля. Ділянка має бути відкрита, добре провітрювана, сонячна. Земля – пухка, добре заправлена гноєм.
Культурі потрібно відвести сонячне місце. У затінку вона витягується, головки стають рихлими. Найкраща температура для неї – плюс 16–25 градусів. Оскільки літо останніми роками видавалося доволі спекотним, господиня вирощує цвітну капусту в невеличкій низинці, де має клаптик землі. А ще висаджує поруч кулісні рослини, що дещо захищають від палючих променів. Також у спеку частіше поливає – ця капуста потребує регулярних поливів. У спеку та посуху врожай знижується. Поливає грядки ввечері, прогрітою на сонці водою. Однак і перезволожувати ґрунт не можна, каже, бо відразу підвищується ризик розвитку бактеріальних хвороб.
Також хороший урожай буде за підживлень. На недостатньо удобрених ґрунтах рослини утворюють невелику розетку листя і формують дрібні головки. Дачниця робить це тричі за сезон. Перший раз підживлює органікою: коров’яком (1:10) або пташиним послідом (1:15). Вдруге до 10 л води додає 40 г суперфосфату, 30 г аміачної селітри, по 2 г борної кислоти та хлористого калію.
Втретє у 10 л води змішує 70 г суперфосфату та 40 г сульфату калію. Любить ця культура й настій зеленої трави.
Важливим заходом є підгортання головок, це стимулює ріст коренів. Вони розташовані близько до землі, тому грядки дуже корисно мульчувати. Цей захід не лише допоможе зберегти вологу в землі, а й захистить корені від перегріву. Як мульчу використовує торф або перегній.
Щоб головки залишались білими, суцвіття важливо прикривати від сонця листям. Для цього 2 бічні листки трохи надламують. А ось зверху листя можна скріпити за допомогою прищіпки чи резинки або ж зв’язати мотузкою. Закривати головки від сонця потрібно відразу після зав’язування.
Цвітною капустою люблять ласувати чимало шкідників. Для захисту від них пані Людмила обпудрює ґрунт між грядками та й самі головки деревною золою із розрахунку 1 склянка на 1 кв.м. Це особливо корисно робити від слимаків.
Після збирання перших врожаїв ранньої продукції господиня на цьому ж місці отримує ще один урожай, хоча й нижчий, за допомогою пасинків. Про цей спосіб, каже, дізналась якось із «Порадниці». Для цього рослини, з яких зібрано врожай, підживлює азотними добривами (40–50 г аміачної селітри розчиняє у 10 л води і вносить на 1 кв.м). На кожній рослині формує не більше двох пасинків. Із часом на них з’являються товарні головки. Зрізати їх важливо до того, як стануть рихлими.
