Сьогодні православні не лише прибирають оселю до свята, а й готують паски, роблять крашанки.
* Головні обряди у цей день пов’язані з очищенням водою — обмиванням та обливанням. Вчені вважають, що цей звичай походить із сивої давнини: первісно це було омовіння перед початком весняних робіт у полі, від успіху яких залежали добробут і життя людини.
* Найсприятливішим днем для випікання пасок і фарбування яєць є Чистий четвер. Саме цього дня господині зазвичай займаються приготуваннями до Великодня. В давнину вірили, якщо в цей день спекти паску, вона довго не зіпсується і матиме цілющу силу.
* У Чистий четвер готували обрядову сіль. Вважали, що вона має велику силу від усіх хвороб, також солили скибку великодньої паски і давали худобі. Готували четвергову сіль так: загортали її в лляне полотно та клали у піч. Коли полотно згорало — сіль готова. Її очищали вогнем, бо за народними уявленнями сіль була споганена зрадником Іудою під час Тайної вечері.
* Існував звичай омовіння зі срібла. У воду клали срібні монети (срібняки Іуди), а вода їх мала очистити.
* На згадку про переломлення хліба, здійсненого Ісусом Христом, у церкві освячують проскурки, що, як і сіль, також використовували у народній медицині, бо їх невидимо благословив Сам Ісус Христос.
* Із Чистим четвергом пов’язане і перше підстригання волосся у дітей, щоб потім краще росло.
* Та головне у Чистий четвер — відвідати Богослужіння у церкві, де відправляються Страсті Христові, принести додому запалену страсну свічку, яка разом з молитвою буде вашим оберегом!
Підготував Тарас ЛЕХМАН.
