Холестерин (холестерол) — це жиророзчинний спирт класу стероїдів, що виробляється в печінці, надниркових, сальних залозах, кишечнику, а також потрапляє в організм разом із їжею. Особливо багато холестеролу в жирних стравах, а також у печінці, яйцях, молочних продуктах підвищеної жирності тощо. Головне, щоб кількість холестерину в організмі не перевищувала норми, що визначається спеціальними лабораторними тестами. У них зокрема вказано наявність холестерину в складі ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Останні задля образності в науково-популярній літературі й розмовному побуті називають «поганим» холестерином, тому що з його надлишком пов’язане виникнення серцево-судинних захворювань. Ця речовина особливо небезпечна, коли закупорює судини так званими атеросклеротичними бляшками, що призводить до атеросклерозу, інфарктів та інсультів. Холестерин також є основним компонентом каменів у жовчному міхурі.
З другого боку, холестерин потрібен для формування клітинних мембран, синтезу жовчних кислот, статевих та інших гормонів. Також входить до складу секрету багатьох залоз (сальних, потових), є частиною так званих ліпопротеїнових комплексів, що циркулюють у крові, лімфі, осмосі й інших важливих фізіологічних рідинах організму для транспортування білкових сполук. Крім того, саме з цих молекул синтезується найважливіший для кісткової системи вітамін D.
Надлишок у крові «поганого» холестерину має назву «гіперхолестеринемія», і це захворювання діагностують, якщо рівень ЛПНЩ перевищує 100 мг/дл.
У цьому разі доводиться застосовувати спеціальні медикаменти (статини) і намагатися звести до мінімуму споживання їжі з високим вмістом холестерину, насамперед насичених жирних кислот. На їх наявність у жирах тваринного й рослинного походження вказує те, що при кімнатній температурі вони перебувають у твердому стані (наприклад, баранячий, яловичий жир, кунжутна, пальмова олія).
Нещодавно з’ясувалося, що тривале застосування статинів для зниження рівня холестерину в крові може загрожувати захворюваннями печінки, серця й судин. Крім того, результати досліджень свідчать, що ймовірність утворення ракових клітин вдвічі вища в осіб, чий рівень ЛПНЩ нижче, ніж тих, чий показник вище за норму. Коли рівень холестерину опускається надто низько, істотно зростає вірогідність інсульту, депресивного стану, агресивного поводження й навіть суїциду. Отже, менше — зовсім не означає краще.
Нормалізації біохімії крові сприяють такі заходи: підвищуйте фізичну активність, бодай регулярно робіть фізичну зарядку; вживайте більше їжі, що містить поліненасичені жирні кислоти (морепродукти, жирна риба); намагайтеся виключити з раціону тваринні жири й зменшити споживання цукру.
Павло ЗАСУНЬКО, сімейний лікар.
