Мікрофібра — це група тканин, вироблених із надтонкого волокна шляхом скручування. Кожна нитка її (мікроволокно) складається з переплетених волокон у кількості від 50 до 150 штук. Ці мікроскопічні волокна проникають у найменші тріщинки поверхні, яку витираєте, і добре захоплюють навіть важкодоступні часточки бруду, жиру, вологи, пилу.
Вони в 10 разів тонші за волокна натурального шовку, в 30 — бавовни, в 40 — натуральної вовни. Мікроволокно складається з двох синтетичних матеріалів — поліестеру та поліаміду. Вперше цей матеріал був вироблений у Японії в 1976 році.
Вироби з мікрофібри дуже гігроскопічні і можуть всотувати у себе рідину, маса якої в кілька разів перевищує масу виробу з цього матеріалу. Тому серветки з мікрофібри можна використовувати як для сухого, так і вологого прибирання.
Така ганчірка не залишає подряпин на делікатних поверхнях, тому часто її використовують навіть для протирання оптичних приладів — окулярів, фотооб’єктивів. На склі та дзеркалах вона не залишає розводів та волокон. Її можна використовувати для очищення екранів телевізорів та моніторів комп’ютерів.
З мікроволокна завдяки його гігроскопічності шиють рушники, що ефективно вбирають вологу. А ще з нього роблять одяг, особливо для спорту та активного відпочинку. При цьому волога з поверхні тіла не всотується у тканину, а просочується крізь неї та висихає. Мікрофібра не електризується, є гіпоалергенною.
До недоліків цього матеріалу можна віднести його доволі високу ціну.
Вироби з мікрофібри потребують особливого догляду. Їх потрібно прати при температурі не вище 60 градусів без застосування кондиціонерів. Прасувати та сушити на батареях такі вироби не можна.
