Усім відомо: найпроблемніші втрати – не матеріальні. Скільки клопоту має людина, загубивши, скажімо, документи або ключі від квартири, автомобіля! Адже доведеться витратити чимало часу й нервів, аби відновити чи замінити; ще й жити з острахом, чи не скористається загубленим (украденим) хтось непорядний?! Трапляється, втрата нагадує про себе несподіваним дзвінком – і незнайомець починає відвертий торг за начебто знайдену ним річ! Не кажучи вже про документи, за які переживаємо чи не найбільше, і носії цінної інформації – телефони, флешки, планшети… З другого боку, трапляється, хтось повертає знайдену цінну річ «за спасибі», але в ньому підозрюють злодія й звинувачують: мовляв, залишив собі решту. Через це люди часом остерігаються піднімати кинуте напризволяще.
Спостереження свідчать, що найчастіше українці втрачають такі документи, як паспорт, закордонний паспорт, пенсійне та водійське посвідчення, студентський та військовий квитки, трудова книжка, диплом, довідка про ідентифікаційний код, картка киянина, а також перепустки. Останніми роками до переліку втрат із цієї серії додалося ще й посвідчення УБД – учасника бойових дій. Серед цінних речей у лідерах – айфони та інші мобільні телефони, банківські та дисконтні картки, барсетки, гаманці з грошима, ключі, ноутбуки, планшети, флешки, фотоапарати, каблучки, сережки, наручні годинники, окуляри, сумки. За статистикою, українці також нерідко гублять автомобільні номерні знаки, одяг, а також… котів і собак.
Отже, до вашої уваги – добірка відповідної інформації.
Всеукраїнське віртуальне онлайн-бюро знахідок Олександра Крутова «Верни» – це інтернет-сайт www.verni.com.ua зі сторінками у Фейсбуці. Ним активно користуються кияни, чимало оголошень з Одеси, Дніпра, Харкова, Львова. У власників є реальні шанси знайти свої речі за допомогою цього сайту, звісно, якщо про їхню втрату довідається той, кому пощастить знайти її. Безкоштовно розмістити своє оголошення про знайдене чи втрачене тут може кожен, хто має вихід в Інтернет. Від його подачі до публікації на сайті, а також у соцмережах, минає не більш як 3 год. Нові оголошення розміщують з 9.00 до 21.00. Для захисту від пройдисвітів контактні телефони оприлюднюють не повністю, тому, щоб мати змогу зателефонувати, треба довести, що втрачене знайдено. Для цього власник загубленого може попросити вказати якісь особливі прикмети, перерахувати вміст, назвати номери документів чи інші індивідуальні характеристики або надіслати фото знахідки.
Як працює система пошуку? По-перше, якщо сталася прикрість, слід подати власне оголошення. Чудово, коли його поширять у соцмережі; тоді можна не вказувати свій телефон; той, хто відгукнеться, зможе просто написати приватне повідомлення. Варто також періодично перевіряти, чи не повідомляє хтось про знайдену вашу власність, переглядаючи всі оголошення за ключовим словом у назві втрати.
Іще один цінний ресурс для пошуку – www.luckfind.me На цьому сайті наявні пункти меню «додати знахідку» і «додати втрату», так само можна переглянути недавно розміщені оголошення, а також уточнити на карті місце, де це трапилося. Подане оголошення буде доступним у пошуку за ключовими словами, описом і назвою. Перевірити, чи відреагував хтось на нього, можна в пункті «Мої відгуки». А загалом сайт містить достатньо підказок, аби за потреби скористатися ним.
Якщо причина неприємності – забудькуватість власників, важливо пригадати, де саме могли залишити втрачене. Адже чи не кожен, хто їхав у потязі, щось колись та й лишав у ньому; ще більшою мірою це стосується пасажирів метрополітену і громадського транспорту. І хоч шанси невеликі, особливо коли йдеться про цінну річ, та візьміть до уваги: приміром, у столиці працює Бюро знахідок Київського метрополітену, де знайдені речі зберігають кілька місяців. Є таке місце й на залізничному вокзалі, там їх можна отримати впродовж місяця, але зберігання коштує більше. Спитати про загублене у трамваї чи тролейбусі можна у відповідному трамвайно-тролейбусному депо. Номери телефонів підкаже довідкове бюро чи Інтернет.
Спробувати знайти загублене в потязі, якщо вже вийшли на потрібній станції, можна через чергового по вокзалу. Він може зв’язатися з колегами з наступної станції, щоб ті зняли з потягу ваше майно. Так само вам можуть підказати, як зв’язатися з провідниками, аби попросити кілька днів зберегти в себе ваші речі, перш ніж вони знову проїжджатимуть вашу станцію. Телефон чергового по залізничному вокзалу Києва 0(44) 465-20-34, сервісного центру – 0(44) 465-20-83.
У маршрутках майже все залежить від водія. У кращому разі він возитиме знахідку впродовж кількох змін, утім, не афішуючи її перед новими пасажирами. Спробувати повернути забуте вами можна, якщо вдасться з’ясувати графік роботи цього водія за допомогою його колег по маршруту. Насправді такі дива цілком можливі. Кілька років тому авторці цих рядків удалося повернути улюблену хустку, залишену в міжміській маршрутці. Досі вдячна водієві з Івано-Франківська, який за 3 дні, знову опинившись на місці моєї висадки, радо повернув свою знахідку.
Якщо до великого міста, де вас спіткала втрата, привела робота чи служба, подумайте: чи є сторінки в соцмережі, які висвітлюють діяльність вашого відомства? Приміром, воїнам і волонтерам за таких обставин варто розмістити оголошення на відповідних сторінках соцмереж. Так само і в разі знахідки, приміром, посвідчення УБД чи військового квитка можна надіслати його фото, де буде видно знімок власника, до відповідних волонтерських спільнот або принести на волонтерський пункт вокзалу; у такий спосіб уже не раз удавалося допомогти забудькам.
Кажуть, якби знав, де впадеш… Тож про всяк випадок варто скласти список цінного майна, яке існує ризик втратити в дорозі, та документів (з останніх доречно ще й зняти копії). І, звісно, бути пильними й обачними, адже береженого Бог береже!
А от що робити, шукаючи загублене у власній оселі, коли, за метким прислів’ям, «і злодія не було, і батька вкрали», розповімо наступного разу.
Тему досліджувала Ольга ГОЙДЕНКО.
