Ехінацея належить до тих рослин, які й ділянку прикрашають, і користь для здоров’я приносять. У догляді невибаглива, до того ж селекціонери на сьогодні вивели величезну кількість найрізноманітніших сортів, що створює широкий простір для використання ехінацеї в дизайні квітника. Квітки бувають від білих та кремових до пурпурових і бордових.
Вибір місця для посадки. Ехінацея любить сонячні місця, але може рости і в півтіні. Ґрунт має бути родючим, нейтральним або слаболужним, без застою води. Занадто вологі або легкі піщані ґрунти не підійдуть.
Розмноження. Ехінацею розмножують з розсади, посівом насіння одразу у відкритий ґрунт або діленням куща навесні чи восени. Свого часу я купила квітучу ехінацею посеред жаркого літа. І хоч як біля неї ходила, рослина не прижилася. Вочевидь, слід все ж висаджувати її своєчасно, а не коли натрапили на цікавий сорт. Насіння зазвичай сходить добре. Розсаду на постійне місце висаджують після того, як мине загроза приморозків. При посіві насінням у квітнику роблять лунки чи канавки глибиною 2–3 см, а відстань між рядками 45–60 см. Сходи з’являться через 14–30 днів. Перший час вони ростуть повільно і можуть пригнічуватись бур’янами, тому дуже важливо підтримувати ділянку в чистому стані.
Діленням розмножують кущі віком не менше 3–4 років. Викопують рослини обережно, щоб не пошкодити кореневище. Ділять так, щоб на кожній частині залишалося по 3–4 бруньки поновлення. Розмір ями для посадки має бути дещо більшим за розмір коренів. На дно укладають шар дренажу та жменьку компосту. Можна приготувати суміш із компосту, піску та садової землі (1:1:1). Відстань між рослинами — близько 30–45 см. При посадці коренева шийка має бути на рівні ґрунту. Після посадки ділянку поливають і мульчують прикореневу зону. Як завжди, раджу використовувати будь-який стимулятор росту: коштує він недорого і водночас сприяє кращому укоріненню рослин.
Догляд. Ехінацея посухостійка, тому поливати її потрібно помірно, уникаючи потрапляння води на листя та квіти. Регулярних поливів потребують хіба що молоді та щойно висаджені рослини. Підживлюють двічі на сезон: навесні та восени, але загалом частих підживлень не вимагає. Також регулярно видаляють бур’яни та розпушують ґрунт. Щоб продовжити цвітіння, видаляють зів’ялі квіти.
Корисні властивості. У медицині використовують вид ехінацея пурпурова, яка відома своїми імуностимулюючими властивостями. Препарати на її основі застосовують для профілактики та лікування застудних захворювань, грипу, герпесу й інших вірусних інфекцій тощо.
До речі, крім вищезгаданих «чеснот», ця рослина приваблює бджіл та інших комах-запилювачів. Особливо цінна ехінацея тим, що починає цвісти наприкінці літа, коли інші медоноси практично відцвіли і бджоли відчувають нестачу корму. Медопродуктивність — до 130 кг меду з 1 га суцільного травостою. На одному місці ехінацея росте 5–6 років. Хворіє зазвичай рідко.
Із декоративною метою використовують у квітниках, міксбордерах, групових посадках. Чудово підходить для зрізання.
Цікаві сорти
- «Carrot Cake»: сорт з коралово-жовтогарячими великими квітами діаметром 10–12 см.
- «Cherry Fluff»: карликовий сорт, квіти махрові, великі, близько 10 см в діаметрі, світло-рожеві з переходом у кремовий з лаймовою серединкою.
- «Lemon Drop»: квіти насиченого лимонного кольору, квітне все літо.
- «Рaradoxa»: квіти жовтого кольору з вузькими пелюстками.
- «Marmalade»: моя улюблениця, квіти з великим, сильно махровим помпоном, оранжевого забарвлення.
- «Fountain Red»: насичено-червоні з червоно-коричневим ядром квіти розташовані на різній висоті, що й дало назву сорту.
Тетяна БОГОВИК.
