ЛИСТЯ НА ПОМІДОРАХ ВИДАЛЯЮТЬ ДО ПЕРШОГО СУЦВІТТЯ
На грядках продовжують розпушувати ґрунт і прополювати, поливати й удобрювати. Цього місяця вже збирають урожай ранніх овочів (кольрабі, ранньої білоголової та цвітної капусти). Поливати городину потрібно теплою водою, ввечері чи рано вранці. Вода повинна просочити ґрунт на глибину 15—20 см, щоб досягти основної маси коріння.
Особливу увагу слід приділити томатам, огіркам, солодкому перцю. Вони дуже чутливі до поливів і підживлення. Можна 2—3 рази на місяць підживлювати розчинами органічних добрив із додаванням деревної золи (100 г на відро води).
Особлива потреба у воді настає під час активного плодоутворення. Перці, баклажани при недостатньому поливі скидають бутони та зав’язі.
Томати теж найбільше потребують вологи під час плодоношення. Їх поливають у спеку двічі на тиждень, виливаючи по 10 л води на метр квадратний. У прохолодну погоду поливи припиняють.
Цього місяця продовжують видаляти в томатів зайві пасинки й обрізувати нижнє жовте листя. Рекомендується повністю видаляти листя до першого суцвіття, як тільки на ньому починають буріти плоди. Наприкінці місяця верхівки прищипують, щоб стимулювати якнайшвидше утворення нових зав’язей і визрівання плодів, що утворилися. Для боротьби з фітофторозом проводять профілактичні обприскування відповідно до інструкції обраного препарату.
Гарбуз випускає дуже довгі батоги, бічні часто не несуть на собі плодів. Тому їх потрібно формувати, залишаючи на рослині по 3—4 плоди. Бічні пагони видаляють, із плодами — вкорочують, залишаючи на них після плоду 3—4 листки. Гарбуз у цей період потрібно часто поливати та підживлювати.
Різні культури потребують щедрого поливу в різні періоди вегетації. Картопля — в період цвітіння, капуста — під час утворення качана, буряк і морква — в період наливу коренеплодів. Цибуля та часник, навпаки, вимагають сухого ґрунту в період утворення головок. Тому їх не поливають, а при затяжних дощах можна навіть прикрити плівкою, щоб уникнути перезволоження та загнивання.
Любителі зимової редьки висівають її насіння лише в липні, тому що це рослина короткого світлового дня. При ранньому весняному посіві вона може піти в квіткові стрілки замість утворення коренеплодів.
Використовувати на городі хімічні засоби захисту від шкідників можна лише за 30—40 днів до збирання врожаю.
ДЕРЕВА І КУЩІ РЯСНО ПОЛИВАЮТЬ
У липні, коли наливаються плоди, відростають нові вегетативні пагони, на яких закладаються бруньки для врожаю на наступний рік, рослини особливо потребують достатньої кількості вологи та підживлення. Залежно від погоди потрібно періодично рясно поливати та підживлювати плодово-ягідні насадження. Під гілки з великою кількістю плодів настав час поставити підпори, щоб не зламалися.
Кущі смородини та аґрусу підживлюють розчинами органіки з додаванням деревної золи. Малина також потребує регулярних поливів і підживлень органічними добривами.
Особливу увагу слід приділити боротьбі зі шкідниками. Молоді пагони з ніжним листям є для них ласощами, особливо — для попелиці. Тому дуже важливо своєчасно обробляти пагони відповідними препаратами, видаляти молоді бур’яни, на які попелиця переміщається після огрубіння листя на деревах і кущах. Саме на бур’янах і молодій прикореневій порослі виводяться в подальшому нові покоління шкідників. Ретельне прополювання і видалення непотрібної молодої порослі — одна з головних умов успішної боротьби з попелицею.
Садова суниця до кінця місяця завершує плодоношення, активно нарощує нове листя та вуса. Її підживлюють розчинами органічних чи мінеральних добрив. При збиранні врожаю слід одразу видаляти плоди, уражені сірою гниллю або іншими захворюваннями. Зайві вуса в суниці видаляють, залишаючи тільки необхідні для розмноження. Розетки, що розрослися, пересаджують на окрему грядку, де вони підростуть і зміцніють. До речі, вуса краще видаляти, коли вони довжиною не більше 20 см, при цьому їх бажано не зривати чи зрізати, а вищипувати нігтями — це дає сплющування стебла та закриває ворота для потрапляння інфекції.
НЕ ЗАБУДЬТЕ ПІДВ’ЯЗАТИ ВИСОКОРОСЛІ
Квітки, що відцвіли, необхідно систематично видаляти, залишаючи тільки невелику кількість для утворення насіння. Після цвітіння півоній зрізують усі верхівки пагонів із залишками квітів, навколо кущів вносять у ґрунт перегній або компост.
У дрібноквіткових хризантем прищипують верхівки для більш пишного кущіння. Жоржини, мальви, гладіолуси та інші високорослі рослини необхідно підв’язувати до опор, щоб запобігти виляганню та поломці стебел.
У троянд продовжують вирізати тонку поросль, що з’являється, і дикі пагони в шипшини. Вже з кінця червня можна починати живцювати троянди. Живці з трьома бруньками нарізають з пагонів, що відцвіли. Нижній косий зріз роблять на 0,5 см нижче за бруньку, верхній — прямий, на 1 см вище за верхню бруньку. Листя треба видалити, залишивши тільки верхнє, вкорочене наполовину. У напівзатіненому місці саду вибирають ділянку з пухким ґрунтом, зверху шаром близько 3 см насипають річковий пісок. Тут і потрібно висадити живці, заглибивши під нахилом у ґрунт на 2 см. Потім добре полити й накрити скляними або пластиковими банками. Ґрунт треба постійно підтримувати у вологому стані, періодично провітрюючи живці. На зиму їх можна залишити тут же, під банками, добре прикривши зверху. І не забувайте збирати дозріваюче насіння з однорічників, що сподобалися.
