З Дмитром Лалєнковим

«Любов грати не просто» — зізнається актор, котрий має понад сотню ролей у фільмах і театральних виставах. Гру котрого бачили зірки світової величини. Який працював із ними на одному знімальному майданчику зокрема в Голлівуді, а також у Франції, Австрії. Той, хто має нагороди престижних міжнародних кіноконкурсів та вітчизняні кіно- й театральні відзнаки. Якому однаково талановито вдаються різнополярні образи: легковажного, безтурботного героя, а чи того, хто ховається від реальності, добряка чи злого генія.

А в житті він — відкритий, приємний у спілкуванні, з глибоким почуттям віри та правди.

Із відомим українським актором та сценаристом, заслуженим артистом України Дмитром Лалєнковим на порадницькій гостині говорили зокрема

ПРО ЗАХОПЛЕННЯ І ВИБІР

Моє життя було дуже динамічним завжди, починаючи ще з дитинства. Багато чим цікавився, захоплювався — і завдяки батькам, своїй родині, й оточенню. Спочатку серйозно займався літературою. Згодом захопився спортом, був чемпіоном України з боксу. Та все ж після закінчення спортивної школи вирішив із тим зав’язувати. Талант немов би вичерпався, такий от — коли все у тебе виходить наче саме по собі, треба було вкалувати, а виявилося, що я до того не готовий. Відчувши, що все ж таки спорт не моє, не бачу смислу присвячувати йому своє життя, вирішив зосередитися на музиці. Це було так просто робити. Адже на ній виріс, батьки — професійні музиканти, дід та прадід — диригенти. Тому в музиці мені було дуже затишно, й радісно нею займався. А вже потім, якось абсолютно неочікувано навіть для себе, розвернувся в бік театру.

ПРО НАГОРОДИ

Ніколи не ставився до нагород, як до чогось абсолютного, мовляв, ось ти справді — найкращий, талановитий. Та ні, тобі просто дуже пощастило, режисер хороший трапився, драматургія, художник-постановник, твої партнери, друзі. Отак все зливається, і виявляється, що й у тебе виходить, в тому числі. Не тільки в тебе одного! Тому що в поганому спектаклі не може бути хорошого актора. Так само, як не може бути поганих акторських робіт у прекрасному спектаклі. Все одно ця гармонія є. Просто хтось подумав, що саме ти трішки кращий…

ПРО ТЕ, ЩО ВАЖКО ГРАТИ

Неймовірно складно грати сюсюкання любовні. Так було завжди: і в юності, і в молодості, і навіть зараз, хоча я вже чоловік зрілий. Слава Богу, тепер є можливість перевести ці стосунки на більш духовний, більш світлий рівень. Коли любов — уже не просто сюсюкання, а часто драматична, травматична річ. Загалом це почуття важко відтворювати, грати.

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ЗАЛИШАТИСЯ СОБОЮ

Не схильний до хамелеонства, не той тип, колір шкіри. Зрозумів це давно. Якщо бачу, що комусь не до двору, — просто розвертаюся та йду геть. А змінюватися, щось вигадувати про себе, виставляти іншим, ніж є насправді, не можу. Хоча на рівні простого спілкування, навіть коли хтось мені дуже не подобається, постараюся цього не виказувати. Щоправда, не дуже виходить, але робитиму вигляд. Оце, звісно, собі дозволяю. Адже то — частина життя, від якої нікуди подітися. А відверте хамелеонство — ні. Як на мене, воно дуже смішне, дріб’язкове й таке очевидне.

ПРО ЛЮДЕЙ

Та знаєте, загалом у світі дуже хороших людей живу. Не несу з собою якусь негативну енергію, і мені тим самим відповідають. Ніколи не порпаюся в чиємусь особистому житті, їхніх поглядах, наприклад, на політику. Це мене не цікавить у людині. То ж не вона сама, а якісь її імпульси, потім вона змінюється.

ПРО ВІРУ

Єдине, що можу з упевненістю сказати: всьому свій час. Рано чи пізно, навіть дуже невіруюча людина прийде до Бога. Життя так влаштоване. Це може статися в дитинстві, юності, молодості, старості, а, можливо, й за годину до смерті. Порадити можу лише одне: залишайте собі шанс на добро. Шанс на цю Божу любов. І в якийсь момент дізнаєтеся, що Господь є, і виявиться, що Він дуже багато робить для вас у цьому житті.

ПОРАДА

Найперше, за ситуації у сучасному світі, в нашій рідній Україні порадив би менше звертати увагу на політику та політиків, а займатися своїми сім’ями, своїми рідними, близькими, коханими людьми, вірити в них і всі сили вкладати тільки в них.

Повну версію порадницької гостини з ДМИТРОМ ЛАЛЄНКОВИМ можна вже прочитати в свіжому номері газети «Порадниця» від 26 листопада цього року.