8-річного Павлика Коваленка з Ніжина часто впізнають на вулиці. Його виконання віршів в ефірах «Україна має талант. Діти» запам’яталося. Дехто, побачивши хлопчика, каже: «Привіт, Павло Михайлович». Саме так він представився на сцені.
– Коли брали участь у перших зйомках, Павлику було 5 років, – згадує мама, Оксана Коваленко, – та він тримався, як дорослий. Це помітило навіть зіркове журі. Не розгубився, й коли співак Дзідзьо запитав про рідне місто. Паша впевнено мовив: «Ніжин – це остання зупинка» (якщо їхати на електричці з Києва. – Авт.).
Ненька змалку помітила у синочка хист до запам’ятовування та пародіювання.
– Подивиться мультик – і такою самою інтонацією повторює героя. Напевне, вдався у тата, який має добру пам’ять і любить читати. Або в мого дядька, який знає напам’ять «Кобзар» навіть у свої 80.
Малюка віддали до театрального дитсадка «Перлинка», і Павлик став там улюбленцем. Без нього жодне свято не обходилося. Вихователь Валентина Буряк та директор дошкільного закладу Світлана Гаврилей розгледіли у хлопчика акторський талант. Зізнаються, таке відчуття інтонацій та емоцій віршів і пісень зустрічають нечасто. А про артистичність годі й казати. Хлопчика обрали для зйомок фільму про незвичний дитячий садок.
– Вихователь порадила нам узяти участь у якомусь проекті, – ділиться спогадами Оксана Коваленко, – щоб хлопчик розвивав здібності. Поговорила з синочком, чи готовий він до цього. Той аж підскочив: звісно! Подала заявку, а за кілька місяців нас запросили на проби до Києва.
Вирішили, що на великій сцені декламуватиме вірші, які вчили з 4 років. Навіть коли хлопчина ще не вмів читати, ненька начитувала римовані рядки, а Павлик запам’ятовував. Заради виступу на проекті навіть погодився прокинутися о 4 ранку, щоб о 8 бути в столиці.
– На зйомках був просто на сьомому небі, – з усмішкою каже Оксана. – Розповідав журналістам й операторам історії. На сцені дебютував з віршами-смішинками Павла Глазового, співав гімн України. Не все, звісно, показали, але три «так» журі сказали, а Дзідзьо ще й свій диск подарував. Ми отримали пропуск на прямі ефіри, та взяти участь у них не змогли…
Журналісти з СТБ вже хотіли їхати до юного артиста знімати ознайомчий сюжет, та несподівано у хлопчика діагностували хворобу ніжок. Відмовлятися від участі було важко, але довелося. Цілий рік лікувалися, зробили 3 операції, потім курс реабілітації. Павлик трималася мужньо. Читав вірші навіть у лікарні.
– Якось Павло ввімкнув телевізор і каже: «Це що – прямі ефіри? Чому я там не виступаю?» – з сумом згадує мама. – Я тоді відповіла: «Обіцяю, спробуємо ще раз». Напевно, це додало йому мотивації, і коли, дякувати Богові, пішов на поправку, я не мала права її не виконати.
На проекті Коваленків зустрічали, як добрих знайомих. «Ми ввійшли в 200 найталановитіших діток сезону, – тішиться Оксана, – однак у 20-ку так і не потрапили. Повернулися додому, а в Ніжині Павлика вже чекали запрошення на різні заходи. Він залюбки виступав на концертах та фестивалях у Ніжинському будинку культури, в драмтеатрі, розповідав вірші зі сцени Чернігівської філармонії. Став «містером Ніжина–2017», «Талантом року» та «Диво-дитиною».
Аж раптом їх запросили виступити в прямому ефірі. Ведучий Дмитро Танкович використав своє право повернути котрусь дитину до проекту і вибрав Павла. У шоу, принаймні в сезоні-2017, йому перемогти не вдалося, проте він, за словами мами, подорослішав, став більш цілеспрямованим.
Нині ніжинська зірочка Павлик Коваленко – другокласник. Після уроків у хлопчика щільний розпорядок дня – драматичний гурток у міській школі мистецтв, англійська мова та шахи. Але це не завадило нам поспілкуватися
– Чим найбільше любиш займатися?
– Розповідати мамі з татом історії. І малювати, особливо мультфільми, а ще фігурки з пластиліну ліпити.
– А ким хочеш стати?
– Звісно ж, актором!
– А ще про щось мрієш?
– Щоб мама й тато були здорові, і я також! Коли стану дорослим, то в мене буде великий будинок, два великі собаки, а ще гелікоптер…
– Упевнений, твоя мрія неодмінно здійсниться.
Михайло ЛОМОНОСОВ.
