Головною причиною інвалідності та смертності у сучасному суспільстві є хвороби серцево-судинної системи. У першу чергу це гіпертонічна хвороба, при якій патологічно підвищується артеріальний тиск. Верхньою межею норми тиску для дорослої людини є цифри нижче рівня 140/90 мм рт.ст.
Підступність гіпертонії у тому, що вона роками та десятиліттями може протікати абсолютно безсимптомно. Часто про неї дізнаються, коли з’являються найтяжчі ускладнення – інфаркт, інсульт, серцева недостатність. Ось чому необхідно виявляти її на ранній стадії, коли симптомів ще немає. Для цього кожна людина повинна стежити за своїм тиском так само, як за зачіскою чи одягом.
Виявити гіпертонію дуже просто – достатньо виміряти артеріальний тиск. Це потрібно робити сидячи, у спокої, манжетка тонометра має бути правильно накладена, рука – розслаблена. На перше накачування манжетки артерія може реагувати спазмом. Тому коли вперше виявили підвищення тиску, його вимірюють повторно на обох руках з інтервалом у кілька хвилин. Більш низький результат повторних вимірювань відображатиме справжній тиск, а перший – завищений від спазму. Якщо тиск на руках різний, справжнім слід вважати той, що вище.
Від гіпертонічної хвороби слід відрізняти нормальне стресове підвищення тиску. Так, у абсолютно здорової людини на піку емоційного або фізичного стресу можна зафіксувати доволі високі цифри артеріального тиску. Дуже важливо відрізняти стресове підвищення тиску від гіпертонії. Наприклад, приходить пацієнт зі скаргами на сильний головний біль, йому вимірюють тиск, а він 145/90 мм рт.ст., і приписують гіпертонію. Насправді сильного головного болю від такого підвищення бути не може. Скоріше навпаки – головний біль є причиною підвищення тиску. Отже, насамперед треба розбиратися з головним болем.
Багато хто вважає, що причини головного болю зводяться до підвищеного тиску. Насправді це доволі нетипова причина. Якщо в людини болить голова і підвищений тиск, то головний біль пов’язують із тиском. Але якщо болить нога і підвищений тиск, то нікому не спадає на думку це робити.
Перший крок при виявленні підвищеного тиску – звернення до лікаря, терапевта або кардіолога. До кого краще? Починайте з того, хто доступніший. Терапевт влаштований, як матрьошка, всередині якої кардіолог, нефролог, гастроентеролог, пульмонолог та інші фахівці. Усі питання, пов’язані з гіпертонією, може і повинен вирішувати терапевт. Експертна думка кардіолога необхідна лише у складних випадках. Лікар при зверненні пацієнта з підвищеним тиском повинен одразу спланувати тактику лікування й діагностики. Але не стільки збити цифри тиску на тонометрі, скільки забезпечити профілактику ускладнень, подовжити пацієнту життя та поліпшити його якість. В ідеалі потрібно прагнути до зниження цифр тиску до нормальних, тобто нижче 140/90 мм рт.ст. У деяких випадках – ще нижче. Але тактика зниження тиску встановлюється індивідуально. Тут маса нюансів. Є випадки, коли різке зниження тиску може бути шкідливим.
При невисоких цифрах тиску і низькому ризику ускладнень лікування стартує без медикаментів – з таких заходів, як обмеження солі, тваринних жирів у раціоні, фізкультура, підтримка нормальної маси тіла, відмова від куріння, обмеження алкоголю. В інших випадках паралельно з модифікацією способу життя і харчування призначаються медикаменти. Застосовуються п’ять основних груп гіпотензивних препаратів на вибір лікаря. У деяких випадках для досягнення контролю над тиском і зниження ризику ускладнень необхідно призначити кілька препаратів.
Лікування гіпертонічної хвороби має бути щоденним і постійним, ліки від гіпертонії не призначаються курсами. Деякі пацієнти говорять, що пити таблетки все життя нудно. Тут треба зробити вибір, що краще – життя довге, але нудне, або коротке, але наповнене подіями на кшталт інфаркту та інсульту. Багато хто шукає вихід у нетрадиційній медицині, боїться приймати «хімію», вважаючи, що життя на таблетках неповноцінне. На жаль, медицина – мистецтво можливого, вона не всесильна. У немедикаментозних заходів лікування гіпертонії є певний ресурс. Коли його вичерпано, потрібні ліки.
Сучасна медицина пропонує методики, які не виліковують гіпертонію, але беруть її під контроль із доведеним ефектом попереджають ускладнення. Життя на таблетках – це як життя з протезом. Так, некомфортно мати в роті протези замість зубів. Та якщо жувати немає чим, альтернативи протезуванню не існує.
Діагностика при гіпертонії індивідуальна і спрямована на виявлення уражень органів і пошук причин підвищення тиску. Обстеження не обійдеться без ЕКГ, загальних аналізів крові, сечі, аналізу крові на цукор і аналізу на ліпідний спектр.
Олександр РИЛЬЦОВ, лікар загальної практики, терапевт, завідувач терапевтичним відділенням Харківської міської поліклініки.
З додатковими запитаннями звертайтесь до автора на сайті www.komarovskiy.net.
