Саме в печінці відбувається фільтрація і збагачення крові, перетворення принесених нею сполук на жири, білки, вуглеводи, амінокислоти, характерні для кожної конкретної особи з її індивідуальними особливостями.
В свою чергу ці особливості зумовлюються спадковістю (генотипом), групою крові, перебігом життя (фенотипом). Крім очищення крові від отруйних речовин (детоксикації) і синтезування живильних, печінка виконує ще кілька десятків біохімічних функцій.
Щоб її не навантажувати надмірно, треба переглянути свій раціон, вилучивши з нього те, чого вона «не любить»: смажене, копчене, гостре, жирне (передусім тверді при кімнатній температурі жири), а також зернятка малини, полуниці, суниці, смородини. До шкідливих продуктів не лише для печінки, але й для нирок належить також неперетертий мак. А про алкоголь, наркотики, чимало ліків з побічною дією, інші токсичні речовини годі й говорити.
Для сприяння роботі печінки існує чимало засобів. Найпростіший і найдоступніший — магнезія (сульфат магнію). Хоч це й хімічний препарат, послідовники натуральних лікувальних засобів відносять його до дарів природи — настільки значний цілющий вплив магнезії на травну, кровотворну, нервову, сечовивідну системи, очі, шкіру. При прийомі всередину магнезія діє як проносний засіб, але водночас справляє жовчогінну, спазмолітичну та протисудомну дію, нормалізує сон, заспокоює нерви, поліпшує настрій.
Магнезію можна купити в аптеці у формі 20—25-процентного розчину або білого порошку. Останнього слід узяти чайну ложку з гіркою, розчинити у 0,5 склянки теплої води, бажано запити (розчин гіркий) трав’яним настоєм. Для його приготування у рівних частинах змішують безсмертник, кукурудзяні рильця, м’яту, цикорій, квітки нагідок, ромашки. 2 столові ложки суміші заливають 1 л окропу, настоюють. Після прийому магнезії треба зробитй так зване сліпе зондування: з 7-ї до 9-ї або пізно ввечері лягти на правий бік, підкласти теплу грілку і, підібгавши ноги, перебувати в такому положенні 1,5—2 години. Слід мати на увазі, що магнезія ще справляє сечогінний ефект, внаслідок чого виводиться рідина, відтак виникає спрага. Втамовувати її корисно тим самим трав’яним настоєм, соками, п’ючи їх невеликими ковтками.
Гепатопротекторні властивості також мають аптечні препарати, виготовлені з натуральної сировини, як-от: карсил (на основі розторопші), алохол (активоване вугілля, екстракти жовчі, часнику, кропиви). Сприяють роботі печінки соки грейпфрута, помаранча, лимона.
Гіпертонікам показаний ще такий рецепт: столову ложку магнезії розчинити в 1 л талої води, туди вичавити сік одного лимона, додати 3 столові ложки меду, перемішати, пити повільно.
Магнезія та інші жовчогінні препарати протипоказані тим, хто має камінці в жовчному міхурі: останні можуть закоркувати жовчовивідні протоки і спричинити механічну жовтяницю.
Отже, не забуваймо, що здорова печінка — запорука нашої нормальної життєдіяльності, тому що від неї залежить підтримання сталості внутрішнього середовища організму, якісне живлення усіх його систем.
Олена СВІТКО, лікар-натуропат вищої категорії.
