Ці квіти добре ростуть на сонячних місцях, у ґрунті з нейтральною реакцією; кислі ґрунти для жоржин не підходять.
При низькому вмісті азоту в землі вони ростуть повільніше, листя стає дрібним і блідим, розмір суцвіть різко зменшується, цвітіння настає пізніше.
Надлишок азоту також погано позначається на квітах: кущ надмірно розростається, але цвіте слабо, частіше уражується шкідниками та хворобами, утворює дуже великі бульби, які погано зберігаються, загнивають. Фосфор сприяє більш масовому цвітінню і посилює яскравість кольорів квіток, зміцнює квітконоси. Не байдужі жоржини й до вмісту калію, що сприяє накопиченню поживних речовин у бульбокорінні, а це підвищує його стійкість при зберіганні. Якщо калію недостатньо, на листі можуть з’явитися бурі плями.
Аби жоржини цвіли рясно й довго, необхідно дати їм за сезон не менше п’яти підживлень мінеральними або органічними добривами: перше – через 2–3 тижні після висадки, друге – на початку бутонізації, третє – на початку цвітіння, і далі з інтервалом у 2 тижні.
Вносити добрива потрібно у вологу землю, найкраще після дощу. Догляд за рослинами полягає у своєчасному підв’язуванні, розпушуванні ґрунту, підживленні, поливі, пасинкуванні. З вересня полив слід припинити, зневоднені бульби краще зберігаються.
