У житті кожного з нас є певні віхи – визначальні події, більшість з яких зокрема згадуємо в автобіографії, влаштовуючись на роботу. Звичайно, не пишемо про такі значущі факти, як шлюб або, навпаки, розлучення, втрата когось із рідних і близьких, серйозні захворювання. Але вступ до навчального закладу, набуття професії, початок і продовження трудової діяльності – згадуємо неодмінно.
Проте чимало з нас не цілком задоволені своїм життям та переліком його віх і потай нарікають на долю. Приміром, хтось обрав не ту професію (неприбуткова, не подобається) або супутника життя. Ще гірше – застряг, наче в трясовині, у рутині, нерішучості щодо важливих учинків, лінощах, згубних звичках, які шкодять здоров’ю. Ось тоді раз по раз виникає бажання щось змінити в своєму житті для його поліпшення, а то й розпочати нове. Наприклад, із найближчого понеділка або ще урочистіше – з Нового року. Тож нарешті наважуємось на вчинок, який має стати визначною віхою у подальшій долі.
Згадується «Пісенька про п’ять хвилин» зі знакової кінокомедії світлої пам’яті Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч» щодо легковажних рішень, прийнятих упродовж п’яти хвилин, які лишилися до Нового року. Нове життя – з Нового року, звісно, також можна розпочати. Головне, щоб ухвалене вами рішення було виваженим, а не стихійним, поспішним, і його таки вдалося втілити. Адже в разі краху доведеться все починати спочатку, чекаючи наступного Нового року, але вже з певною зневірою у своїх можливостях довести замислене до завершення.
Отже, зміни в собі, стосунках з іншими або перебудову неконструктивних ситуацій можна розпочинати вже тепер, у будь-який день, у тому числі напередодні Нового року або й після його зустрічі.
Юрій ШЛЯЄВ, публіцист.
