Для забезпечення реалізації прав осіб із фізичними порушеннями існує певний порядок, який гарантує забезпечення волевиявлення людини та юридичну чинність документа.
Так, у випадку, якщо людина внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яку визначає зазначена людина, інформують у Мін’юсті. Причини, з яких особа не мала змоги підписати документ, зазначають у тексті документа та в посвідчувальному написі. Не може підписувати правочин особа, на користь або за участю якої його посвідчено.
Якщо особа має порушення зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі роблять відповідну відмітку.
У разі, якщо особа з порушеннями слуху та/або мовлення письменна, вона має прочитати документ і підписати його. Якщо у зв’язку з хворобою або фізичним порушенням не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов’язково повинна бути присутня особа (сурдоперекладач), яка володіє технікою спілкування з такими людьми і може підтвердити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волевиявленню та дійсним намірам учасника нотаріальної дії. Підпис особи (сурдоперекладача) проставляється після тексту документа.
Підпис особи або її представника у разі необхідності свідка(ів) або перекладача на нотаріальному документі виконується власноручно.
Особливості посвідчення заповіту
Коли заповідач унаслідок фізичного порушення не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою.
Якщо не може сам прочитати заповіт, його посвідчення має відбуватися при не менш як двох свідках. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.
Не можуть бути свідками:
- нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
- спадкоємці за заповітом;
- члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
- особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос і ставлять свої підписи на ньому.
У текст заповіту заносять відомості про особи свідків.
У Мін’юсті наголошують, що використання факсимільного підпису не допускається.
Крім того, в окремих випадках, якщо особа не може з’явитися в приміщення державної нотаріальної контори, у приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у приміщення органу місцевого самоврядування, в яких згідно із законом має відбуватися вчинення нотаріальної дії, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, вони можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
У таких випадках у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначають місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.
