На Землі щороку стаються близько 16 мільйонів гроз, тобто близько 44 тисяч на день. Звісно, вони розподілені нерівномірно, тож у певних регіонах виникають частіше, але завжди мають сезонний характер. Зокрема в наших широтах – із пізньої весни до початку осені.
Вже у самій назві цього атмосферного явища вчувається загроза для життя людей, тварин, дерев, споруд тощо. Небезпечними бувають злива, град, потужний вітер (буря, вихор, смерч, тайфун, торнадо), але завжди – блискавка, тобто електричний розряд, потужність якого сягає 10-20 тисяч ампер.
Влучаючи в живий організм, блискавка спричиняє опіки й порушує внутрішню електропровідність органів і систем, що функціонують завдяки біохімічним процесам і передаванню інформації за допомогою нервових імпульсів (струм низької частоти). Фізика і матеріальна речовина блискавок, на жаль, до кінця науково не з’ясовані. Але на основі тривалих спостережень визначено ряд правил поводження під час грози. Передусім не можна лишатися на відкритих просторах (поле, майдан, водойма тощо) і ховатися під поодинокими деревами та в окремих недобудованих або занедбаних спорудах, поготів у не оснащених спеціальним запобіжним пристроєм – блискавковідводом.
Якщо гроза все-таки застала на відкритій місцевості й сховатися ніде, то не біжіть, а присядьте, нахиливши голову й обнявши коліна руками. Дарма, що намокнете, зате зменшите небезпеку.
Під час грози уникайте металевих конструкцій. Якщо перебуваєте в приміщенні, то вимкніть електроприлади, зачиніть вікна, не стійте біля них. Хоч би де перебували під час грози – вимкніть мобільні телефони й інші радіолокаційні пристрої (смартфон, ноутбук): вони притягують блискавку. Якщо побачите променисту кулю на вулиці або в приміщенні, то не рухайтеся, аби не спричинити потік повітря. Адже кульова блискавка чутлива до руху повітря, тож може почати рух за вами. Протягами її заносить і в оселю. У момент руйнування такої блискавки стається вибух із великим виділенням тепла, кінетичної енергії, світла.
Якщо людина зазнала значної електротравми, зокрема від блискавки, треба негайно вдатися до штучного дихання, а завдяки непрямому масажу серця домогтися поновлення циркуляції крові. У будь-якому разі постраждалого необхідно доправити до лікарні для подальшої реанімації, реабілітації. Адже лишається небезпека так званих відтермінованих проявів ураження головного мозку, передусім дихального центру, а також раптової зупинки серця. І за жодних обставин не можна застосовувати хибний «народний метод», що суперечить законам фізики і принципам надання першої медичної допомоги, – закопування ураженої блискавкою людини в землю. Це ще нікого не врятувало.
Валентина РУДЕШКО, доктор технічних наук.
