Якщо у ваших жилах тече козацька кров, то не дивно, що дорога кличе в мандри. І жодні карантинні обмеження не можуть спинити, тим більше, якщо є власна автівка. Тож приготуйтеся дивуватися, бо благодатна земля мальовничої Черкащини, що розкинулася на правому березі Дніпра, відома найперше козацьким духом, вражає своєю красою та славетною історією. Ще б пак, адже йдеться про місця, пов’язані з життям і смертю видатних великих українців — Шевченка та Хмельницького. То одне з місць, де свого часу зароджувалася українська державність, і саме тут був центр гайдамацького повстання — Коліївщини.
ХОЛОДНИЙ ЯР
Історія Холодного Яру розпочалася за 4-5 тисяч років до нашої ери, з часів Трипільської культури. Холодний Яр — унікальне місце, де розташовано понад 150 археологічних, історичних та наукових об’єктів; ростуть більше 150 видів рослин, частина з яких занесена до Червоної Книги; розкинулося близько 250 км балок та луків; протікають понад 30 джерел та струмків. Його територією простягаються майже 28 км підземних ходів.
Для першого знайомства з Холодним Яром варто обрати подорож автомобілем. За один день на авто можна відвідати найбільш визначні об’єкти й місця. Маршрут пролягатиме наступним чином: Чигирин — гетьманська столиця, Суботів, Івківці, Гора Семидубова, Мотронинський монастир та джерело, Дуб Залізняка, Три криниці, екопоселення Буда.
ЧИГИРИН –– ГЕТЬМАНСЬКА СТОЛИЦЯ
Передусім, Чигирин — це Резиденція гетьманів Хмельницьких, Виговського, Тетері та Дорошенка, одна зі столиць гетьманської держави. Колись одне з найбільших міст України, нині — районний центр, який зберіг у собі пам’ятки славетних часів, де все пронизано бойовим духом. Та й не тільки бойовим — атмосфера у місті особлива.
Як добиратися: із Києва рухаємося до Черкас. Потрапити звідти до Чигирина автомобілем – дуже просто. Їхати по вулиці Чигиринській, далі прямо по трасі до самого міста. Відстань — близько 65 км, дорогу «підлатали». У Чигирині після мосту через Тясмин можна повернути праворуч і під’їхати до Резиденції Богдана Хмельницького.
Це відтворений комплекс часів першої козацької столиці. Будинок батьків гетьмана, війскова канцелярія, казна, курінь козацької сторожі, церква, будинок для челяді — повністю відтворені за архівними документами. Поряд із комплексом — музей Богдана Хмельницького. У ньому зберігається унікальна колекція предметів того часу — одяг, зброя, медалі.
За вказівниками піднімаємось на Богданову гору. Автомобіль потрібно припаркувати перед шлагбаумом (місця для того достатньо), далі проходимо пішки. На горі розташована фортеця XVII ст. (бастіон Петра Дорошенка), також відтворена за архівними документами.
СУБОТІВ
Сюди добиратися десь15 хв. Зауважимо, що назва «Суботів» вимовляється з наголосом на перший склад. Тобто не від суботи, а від місцевої річки Суби. Землю на Субі чи то придбав, чи то отримав у подарунок за службу Михайло Хмельницький, Богданів батько. Саме він облаштував на злитті річок Тясмин і Суби хутір із пасікою. Згодом, отримавши посаду старости Чигирина, розбудував на горбочку дерев’яний замок. До наших днів збереглися лише залишки фундаменту однієї з башт, вкриті нині скляним дахом.
Поруч із замчищем — Іллінська церква, збудована в 1653 р. коштом гетьмана Богдана Хмельницького. Ранньобароковий храм мав очевидне оборонне значення. Двометрові стіни, вікна-бійниці, пристосовані навіть для гармат. Крім того, церква служила за родову усипальницю — першим тут поховали загиблого Тимоша Хмельницього в тому ж, 1653 році. Церква святого Іллі стане усипальницею і для самого Богдана, який помер у Чигирині в 1657 році. Та незабаром тіло гетьмана таємно перепоховали, аби уникнути наруги. За іншою версією, наруга все ж сталася. У 1664 р. Суботів захопило військо польського воєводи Стефана Чарнецького. Гетьманське поселення спустошили, а домовину з прахом дістали зі склепу, тіло спалили, а попіл вистрелили з гармати. Однак українські історики воліють із таким фактом не погоджуватись. А у 2019 р. в родинній церкві-усипальниці науковці за допомогою георадарів зафіксували старовинний склеп. Припускають, що це поховання самого гетьмана, яке шукали понад 300 років.
Для тих, хто зголоднів, ту є де поїсти. Поряд — затишний ресторан. Він розмістився в будинку, стилізованому під хатину козацьких часів. Страви смачні, меню виключно козацьке, автентичне.
ТРИ КРИНИЦІ
На околиці села Суботів в оточенні верб стоять три дерев’яні криниці. За оповідями, їх зробили три козаки за наказом Богдана Хмельницького. Вони наповнюються з цілющого джерела, і цією водою лікували поранених козаків.
Є повір’я: якщо дівчина вип’є води поспіль із трьох криниць — у найближчі три дні зустріне свого судженого. Ми не перевіряли!
МОТРОНИНСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЧУДОДІЙНЕ ДЖЕРЕЛО СВЯТОГО ОНУФРІЯ
Дорога до нього пролягає через Медведівку, де можна зупинитись на кілька хвилин біля пам’ятника Максиму Залізняку. Далі рушаємо через с.Мельники (38 км від Чигирина, близько 38 хв. в дорозі), тут є джерело, відоме далеко за межами Черкаської області.
За кілька кілометрів до Мотронинського монастиря дорога пірнає в глибину ярів та лісів. Тут з’являється справжнє відчуття Холодного Яру. На узбіччі дороги вам зустрічається пам’ятник величезному казану, що називався Тулумбай. У козацькі часи він був підвішений високо на великому дереві і грав роль сигналу тривоги. Зазвичай цим сигналом слугували копиці сіна чи соломи і при наступі ворога їх послідовно підпалювали в напрямку Чигирина. Коли ж в умовах сильного туману підпалені копиці не було видно здалеку – наставала черга Тулумбая. Звук від ударів по ньому було чути в Чигирині, і там починали готуватись до наступу ворога.
Історія Свято-Троїцького Мотронинського монастиря починається ще до татаро-монгольської навали, а в подальшому тісно пов’язана з козацтвом, адже покровительство над ним брали на себе Сагайдачний і Дорошенко, а найвідомішим його настоятелем був колишній чигиринський сотник. Тут бував Шевченко й малював монастир аквареллю. У 1911 р. Мотронинський монастир став жіночим.
Будівля монастиря кілька разів була повністю зруйнована, а потім зведена заново, але саме місце пронизане особливою енергетикою. Археологи вважають, що у дохристиянські часи тут було язичницьке капище, а ще раніше — скіфське городище.
Поблизу монастиря знаходиться джерело святого Онуфрія — у народі його вважають цілющим. І для цього є передумови, адже вода містить оптимальні концентрації срібла та радону.
Можливо, тут складно буде запаркуватися, тому що парковка невелика, а от машин може бути багато, — монастир дуже популярний.
ДУБ ЗАЛІЗНЯКА
Дуб, який називають ім’ям лідера Коліївщини Максима Залізняка, — одне з сімнадцяти Національних дерев України і росте воно в урочищі Холодний Яр. Дубові вже понад 1000 років, він заввишки 30 метрів, а в обхваті сягає 8,5 метрів — більшого в країні нема.
Під цим деревом колись збиралися гайдамаки, а зараз — мандрівники, адже Дуб Залізняка вважається чарівним і надає наснаги досягати бажаного. До слова, поруч — ресторанчик і невеличкий сувенірний ринок.
ІВКІВЦІ
У цьому селищі народився Максим Залізняк. Донедавна воно ледь животіло, але після заснування істориком Назарієм Лавриненком музею хлібу «Зерноленд» справи пішли вгору. Спільними зусиллями місцевих жителів було відновлено старий Одинцівський млин. На базі колишнього колгоспу створили експозицію старовинних предметів та народних ремесел: кузня, гончарня, майстерні ткацтва та ляльки-мотанки, папірня й каламарня. А ще автентичний парк вуличних ігор далекої минувшини — новий, незвичайний досвід.
Сам «Зерноленд» розділений на кілька рекреацій. Тут є локація з настільними дерев’яними іграми — такими собі «прапрадідами» сучасного тенісу, боулінгу та аерохокею. Також вас навчать ходити на ходулях, стріляти з лука й арбалета. Найбільше туристів вражає музей історичного побуту, де зібрані речі, якими люди користувалися століття тому. Люльки, наприклад, курили ще козаки. З XIX ст. є миски, ступа, макогін, вулики. Із XX ст. збереглися плойки, праски, стародавній принтер і холодильник. А ще тут можна дізнатися, як українці раніше перетирали зерно та робили борошно. Унікальність музею, окрім рідкісних експонатів, ще й у тому, що всі речі дозволено брати в руки і випробовувати на собі: дівчата можуть спробувати нести коромисло з відрами, а діти зі звичайної кропиви вчаться робити нитки.
ГОРА СЕМИДУБОВА
На околиці Івківців є гора, що має форму кургану, — археологи схиляються до висновку, що тут похований військовий діяч. Хто саме — невідомо, та є безліч легенд з цього приводу. Найпопулярніша — тут лежить прах Богдана Хмельницького. За легендою, курган насипали козаки, переносячи землю у шапках.
Раніше на горі росли величезні дуби — як охоронці могили. Їх уже немає, але можна знайти залишки жертовних вівтарів і безліч інших, не менш дивних, місць цього живописного куточку Чорного Лісу. Місцеві вважають Семидубову гору найсильнішим сакральним місцем, де важливо побути самому й насититися силою.
ЕКОПОСЕЛЕННЯ БУДА
На Черкащині є щонайменше три екопоселення, але найвідоміше — хутір Буда на Чигиринщині. Дух свободи тут залишився ще з часів козацтва. Оточене лісом екопоселення — вдале рішення для ізоляції від надто бентежного та розбалансованого сучасного життя. Тут проживає близько 20 родин — переважно втікачі з мегаполісів. Є ще хати для нових поселенців.
Живуть максимально наближено до природи, без мобільних телефонів та інтернету, всю їжу вирощують і готують самостійно, займаються ремеслами, в тому числі виготовляючи вироби на продаж, — двічі на рік проводять у себе ярмарок. Із радістю діляться секретами випікання хліба на сонці та пригощають місцевою сироїдницькою їжею.
У родовій садибі «Ясний День» можна зупинитися на ночівлю та трохи пожити тутешнім життям.
Божена ЖИНСЬКА.
Черкаська область.
