У кожній сім’ї — своє щастя. Комусь достатньо скромного, але затишного гніздечка, щоб усі в ньому були здорові. А для когось важливий матеріальний бік, коли сім’я щаслива від того, що процвітає бізнес і з’являються нові можливості, матеріальні цінності. І не можна сказати, що хтось неправий, адже кожен щасливий по-своєму. Немає універсального «рецепта», які цінності слід культивувати в своїй сім’ї. Кожна має свій погляд на те, що для неї важливо.
Значно гірше, що нині сім’я багатьом не потрібна. Для чоловіків це додаткова відповідальність, витрати, обмеження. А жінки приділяють увагу саморозвитку й кар’єрі, менше часу — вихованню дітей та турботі про дім і сім’ю. Та й сама дитина не завжди є приводом створювати сім’ю. Мовляв, виховати її може самостійна мама, а тато допоможе матеріально. Але чи правильно це? Дати нове життя легко. А вкласти в дитину поняття любові, віри, совісті, відповідальності — завдання непросте і часто нездійсненне поза сім’єю.
Цінності в кожній родині свої. Для когось важливі спілкування і взаєморозуміння, для когось — повага і почуття власної значущості, для інших — чесність і вміння прощати. А ще краще, коли всі ці цінності гармонійно поєднуються в одній люблячій родині.
Адже для будь-якої людини важливе спілкування. Необхідно ділитися, висловлювати власну думку, отримувати поради. Коли в сім’ї панує довіра, тоді й сварок менше, адже багато питань вирішують після спокійної врівноваженої розмови.
Якщо члени сім’ї не поважають, не цікавляться думкою одне одного, то й нормальне спілкування навряд чи буде. Повага — це готовність прийняти почуття, потреби іншого, а не нав’язати йому власні погляди.
Повертаючись додому, прагнемо відчувати, що любов близьких не залежить від наших досягнень. Ніхто не досконалий, а сім’я — це останнє місце, де б нам хотілося чути докори. Тож учімося прощати помилки інших і не повторювати власні.
Сім’я — місце, де не потрібен привід, щоб зібратися разом, поговорити, і тебе вислухають, підтримають, порадять. І байдуже, хто ти і скільки тобі років. Кожен унікальний, самобутній, кожен прагне підтримки, поваги й можливості самовиражатися.
Багатьох проблем можна уникнути, якщо не визнавати стосунки у сім’ї як щось само собою зрозуміле. Тобто коли дружина куховарить, прибирає, чоловік заробляє гроші, дитина добре навчається і допомагає у домашніх справах — це обов’язки кожного, але треба цінувати й бути вдячними за справи на благо родини.
Ну й, звісно, найбільша і найважливіша цінність — любов. Вона була й лишається найдієвішим засобом для порозуміння у сім’ї.
Наталія ГАВРИЛЕНКО.
