Ця культура потребує перехресного запилення. А отже, для отримання хороших урожаїв на ділянці бажано висадити кілька сортів (3-4). Найкраща пора для посадки жимолості – осінь або рання весна. Зимостійкість цієї рослини хороша, тож не варто боятися, що саджанці взимку замерзнуть.
Навесні кущі висаджують якомога раніше, бо прокидається жимолость рано. Краще брати 2-3-річні саджанці. Вони повинні мати добре розвинену кореневу систему. Те, що на кущі може облазити кора, не має насторожувати – така особливість цієї культури. Жимолость любить сонячні ділянки (хоча й напівтінь допустима) та суглинкові ґрунти з органікою, без застою води.
Посадкові ями копають розміром 40x40x40 см на відстані 1,5-2,5 м залежно від сорту. В кожну лунку бажано внести 2 відра компосту, 50 г суперфосфату і 1 кг попелу. Добрива ретельно перемішують із ґрунтом з верхнього шару і роблять посеред лунки горбик. Саджанець ставлять у центр лунки і розпрямляють корінці. Коренева шийка — на рівні ґрунту. Одразу після посадки поливають (відро на кущ), а ґрунт навколо мульчують. Це дасть змогу довше зберігати його вологим, адже жимолость вологолюбна. Підрізати кущ після посадки не потрібно.
Перші 3-4 роки росте жимолость дуже повільно, бо формує кореневу систему.
Із жимолості, до речі, можна створити живу огорожу. Цінність цієї рослини в тому, що вона майже не боїться шкідників та хвороб. На одному місці росте до 40 років.
Іван СИМАКОВ, садівник.
