Термін «вай-фай» (Wi-Fi, WiFi, від англ. Wireless Fidelity) – загальна назва певного стандарту бездротового радіозв’язку передачі даних. Походить від торгової марки, що належить Wi-Fi Alliance – всесвітньому неприбутковому промисловому об’єднанню кількасот компаній, створеному для сприяння широкому впровадженню бездротових локальних мереж (англ. Wireless Local Area Network – WLAN).
Передавальний портативний електропристрій між локальною мережею й Інтернетом, що дає змогу кільком комп’ютерам використовувати спільний доступ до Інтернет-з’єднання, – Wі-Fі роутер, або маршрутизатор, – підключається до мережі кабелем і забезпечує передачу сигналу завдяки радіохвилям у частотному діапазоні 2,4-5 ГГц за допомогою технології Wі-Fі.
Стосовно шкідливості портативного роутера, що створює мікрохвильове поле у форматі «вай-фай», то вона не більша, а навіть менша, ніж від будь-яких електроприладів, у тому числі мікрохвильових пічок, мобільних телефонів, комп’ютерних пристроїв. Тож електромагнітне поле, генероване роутером, – просто додаткові радіохвилі в так званому дециметровому діапазоні, в якому працює телебачення, радіозв’язок, стільникова телефонна мережа. Вплив цього поля на людину можна порівняти, приміром, із природним радіаційним фоном, що вважається нешкідливим до межі 20 мкР/г (мікрорентген на годину). Звісно, краще зменшувати потужність загального фону радіохвиль, вимикаючи роутер після завершення роботи з передавальними і приймальними пристроями. Наприклад, під час нічного сну.
Валентина ВОЛЬНЕВИЧ, доктор технічних наук.
