Осінь — відповідальна пора для посадки плодових дерев і кущів. Перше, з чого варто почати — це підготувати посадкові ями. Копають їх бодай за 3–4 тижні до висаджування рослин, а можна ще й попереднього сезону. За цей час земля осяде, а внесені добрива частково розчиняться.
Якщо ж посадити саджанець у свіжовикопану яму, ґрунт просяде разом із рослиною, заглибивши кореневу шийку, а концентровані добрива можуть обпекти молоде коріння.
Яким має бути розмір
Він залежить від об’єму майбутньої кореневої системи та типу ґрунту. На важких глинистих ґрунтах ями роблять ширшими й обов’язково додають дренаж. Досвідчені садівники радять посадкові ями робити ширшими, аніж глибшими. Це дасть кореням більшу площу для оптимального росту, розвитку та живлення.
Дворічні стандартні яблуня та груша потребують ям найбільшого об’єму, діаметром 80х120 см, глибиною 70–80 см та багатого на органіку поживного ґрунту.
Персик, абрикос, слива, черешня, вишня — діаметром 70х80 см і глибиною 50 см. Ці культури чутливі до застою води, на важких ґрунтах обов’язковий дренаж.
Ягідні смородина, порічки, аґрус висаджують у ями розміром 50х60 см та глибиною 35–45 см. Яма має бути добре заправлена перегноєм чи компостом (1–1,5 відра) та деревною золою (200–300 г), оскільки ці кущі полюбляють родючий пухкий ґрунт.
Малина, ожина потребують неглибоких ям розміром 40х40х35–40 см. Вони теж люблять пухку органіку, таку як перепрілий гній чи компост.
Як робити
Викопуючи яму, верхній родючий шар складайте в один бік, а нижній — в інший. Є один важливий момент, який часто не враховують. Дно викопаної ями обов’язково потрібно розпушити вилами на глибину 15–20 см. Тоді корінню буде легше проростати вглиб. На суглинках чи ділянках із високим заляганням ґрунтових вод на дно засипають 10–15 см битої цегли, керамзиту або щебеню. Верхній родючий шар змішують із добривами, перегноєм, а якщо ґрунт важкий, то ще й піском, і засипають назад в яму у вигляді горбка.
Які добрива закладати
Правильніше почати з того, які добрива не закладати. Це свіжий гній і швидкорозчинний азот, який стимулює ростові процеси, і саджанець не встигне підготуватися до морозів. Натомість вносять 1–2 відра добре перепрілого перегною або компосту. З міндобрив це може бути 150–200 г суперфосфату, 40–60 г сульфату калію або калійної солі. Добрива важливо ретельно перемішати із вийнятим родючим ґрунтом. Цю поживну суміш засипають на дно ями та формують посадковий горбок.
Перш ніж почати копати ями, потрібно спланувати, які рослини будете висаджувати. При цьому варто враховувати власні бажання та біологічні особливості культур. Так, восени небажано висаджувати теплолюбні культури із вразливою кореневою системою, а також із тривалим вегетаційним періодом або поверхневим корінням, яке легко вимерзає взимку. З плодових це персик і нектарин. Вони надзвичайно чутливі до приморозків, а молоді пагони та коріння легко вимерзають навіть за помірної зими. Також відкладіть до весни посадку абрикоса. У нього під час зимових відлиг і різкого вимерзання часто випріває коренева шийка. Погано вкорінюється за низьких температур і черешня.
Повторно висаджувати плодові дерева того ж виду (насіннячкові після насіннячкових, кісточкові після кісточкових) на те саме місце рекомендують щонайменше через 4–6 років. А в ідеалі — через 5–7.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
