Я вже давно для себе вирішила: картоплі саджу небагато, але вирощую без хімії. Трав’яні настої з полину, чистотілу чи пижма, які нерідко пропонують у фаховій літературі від жука, вже давно не працюють, принаймні на моїх смугастих. Тож передусім збираю їх руками — в банку.
Важливо робити це рано-вранці, до 8–9 год., поки температура повітря низька. У цей час жуки й личинки малорухливі, не так активно ховаються і не злітають з куща від найменшого шурхоту. А щоб не знімати кожного жука пальцями, беру широке відро, на дно наливаю міцний соляний розчин або додаю трохи гасу, щоб не виповзали. Підставляю відро під кущ і просто струшую його або акуратно вдаряю по стеблах віником. Більшість дорослих жуків і великих личинок одразу падуть донизу.
Дуже важливо не ігнорувати яйця, які жук відкладає на звороті листка. Їх роздавлюю прямо на листі — це зупинить появу сотень нових ненажерливих личинок.
За сонячної погоди колорадський жук чудово літає. Тому, якщо очистите свій город вручну, а в сусідів за парканом картопля кишітиме жуками, за пару днів вони знову переселяться до вас. Щоб зробити свій город менш привабливим, зарадить обпудрювання попелом. Найкраще діє березовий. Зола — це луг. Для личинок колорада контакт із нею смертельний. До того ж вони уникають відкладати яйця на «попелясте» листя. Знадобиться приблизно 10 кг золи на 1 сотку. Зола — ще й чудове калійне підживлення для картоплі.
Наталка САБАНЮК. Рівненська обл.
