Розкажіть, будь ласка, чи все майно, яке було набуте у шлюбі, є спільною власністю подружжя, чи щось може бути і приватною власністю?
Яніна. Хмельницька обл.
Сімейний кодекс України (далі — Кодекс) встановлює, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ст.60 Кодексу), роз’яснюють у Мін’юсті.
Проте не все майно, яке з’явилося під час подружнього життя, є власністю обох. Глава 7 Кодексу визначає перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
Так, ст.57 Кодексу визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
— майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
— набуте за час шлюбу за кошти, які належали їй, йому особисто;
— набуте внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
— земельна ділянка, набута внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільгосппідприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
— речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя (одяг, взуття, косметичні препарати, лікувальні засоби тощо);
— премії, нагороди, одержані за особисті заслуги (суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню;
— кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
— виплати за договорами страхування життя та здоров’я.
Крім того, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Згідно зі ст.58 Кодексу, якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).
Також необхідно зазначити, що відповідно до глави 10 Кодексу подружжя, а також особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, можуть укласти шлюбний договір, який дозволяє домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень ст.60 Кодексу і вважати його спільною частковою або особистою приватною власністю кожного з них.
Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користування ним (ст.59 Кодексу).
