Якщо вас турбують слабкість, забудькуватість і часті запаморочення, може, ви просто перевтомилися або перехвилювалися, а можливо, вашому мозку системно не вистачає кисню. «Порадниця» з’ясувала, чим небезпечний недостатній мозковий кровообіг, як проявляється цей стан та які заходи допомагають його попередити.
ХТО В ГРУПІ РИЗИКУ
— Хронічне порушення мозкового кровообігу (ХПМК) — це стан, при якому головний мозок недоотримує необхідну йому кількість крові, а відповідно — кисню та поживних речовин, — пояснює лікар-терапевт Сніжана ЛЯШУК. — В результаті розвиваються численні дрібновогнищеві зміни мозкової тканини та відбувається поступове порушення нормальних функцій головного мозку. Інша назва патології — церебральна судинна недостатність.
Ризик розвитку цього стану значно підвищується з віком: найчастіше порушення мозкового кровообігу виникають на тлі гіпертонії чи атеросклерозу судин, а також поєднання цих захворювань. До інших істотних факторів ризику належить наявність цукрового діабету, зайвої ваги чи ожиріння, остеохондрозу шийного відділу хребта (він провокує перетискання артерій), васкуліту, деяких захворювань крові. Також відіграють роль хронічні стрес і втома, малорухливий спосіб життя, куріння, вживання алкоголю та спадковість, перенесені раніше черепно-мозкові травми. Частіше від патології страждають чоловіки.
НЕБЕЗПЕЧНІ ПРОЯВИ
За словами лікарки, небезпека хронічного порушення мозкового кровообігу в тому, що прояви початкової стадії захворювання неспецифічні й часто слабо виражені. Це можуть бути порушення сну, запаморочення, загальна слабкість, перепади настрою, тривожність, неуважність, зниження працездатності, що нерідко списують на стрес, перевтому, напружений спосіб життя тощо.
Але надалі симптоми посилюються та змушують звернутися по медичну допомогу. Патологія здатна спричиняти безсоння, депресивні стани, дратівливість і нервозність, сильний головний біль, порушення координації рухів, розлад мови, двоїння в очах, сонливість у денний час, тремор кінцівок. Симптоми часто загострюються після фізичного чи емоційного перенапруження, а також перебування в задушливому приміщенні та при різкій зміні погоди.
Якщо прояви хвороби ігнорувати, хронічна форма церебральної судинної недостатності може перейти в гостру й призвести до інсульту та інших тяжких наслідків.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— Діагноз ставлять на підставі даних огляду, характерних симптомів і неврологічних ознак (лікар може виявити порушення рефлексів, аномальні рухи очей, м’язову слабкість, зниження чутливості), а також низки додаткових обстежень, — каже Сніжана Ляшук. — Найчастіше для підтвердження діагнозу призначають ультразвукову доплерографію магістральних судин голови (для оцінки їх можливого звуження через атеросклеротичний процес), КТ, МРТ, електроенцефалографію, ангіографію, загальний і біохімічний аналізи крові. Терапію підбирають індивідуально, залежно від стану пацієнта та супутніх захворювань. Лікування спрямоване насамперед на поліпшення мозкового кровотоку та обмінних процесів, захист нейронів від кисневої недостатності, а також компенсацію хронічних хвороб, що провокують загострення ХПМК: гіпертонії, цукрового діабету, атеросклерозу, шийного остеохондрозу. У цьому допомагають як медикаменти (ноотропи, антиоксиданти, статини, антигіпертензивні, судинні та метаболічні препарати), так і різні види фізіотерапії, масаж, плавання, лікувальна фізкультура, дієта.
Але навіть при поліпшенні самопочуття важливо розуміти, що одного разу виникнувши, це захворювання не зникає безслідно й потребує постійного спостереження, корекції терапії та профілактики ускладнень.
ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ БЕЗ ЛІКІВ
- Щодня робіть зарядку для шиї (плавні та обережні повороти, нахили, обертання голови — детальні комплекси вправ можна знайти в інтернеті);
- дотримуйтесь антихолестеринової дієти: мінімум смаженого, жирного, копченого, гострого, солоного та солодкого, більше клітковини, зелені, овочів, фруктів, ягід, риби, горіхів;
- робіть самомасаж волосистої частини голови, вух (особливу увагу приділяйте мочкам), шиї та комірцевої зони;
- освойте та регулярно виконуйте дихальну гімнастику, особливо корисно робити її на свіжому повітрі;
- будьте фізично та розумово активні: робіть зарядку, більше ходіть пішки, бігайте підтюпцем, плавайте, а також розгадуйте кросворди, читайте, вчіть напам’ять вірші;
- обов’язково відмовтеся від шкідливих звичок, нормалізуйте сон, пийте достатньо води та уникайте стресів.
Ірина КАДЧЕНКО.
