Після травми або інсульту в людини можуть залишитися неприємні наслідки у вигляді хворобливих судом і спазмів м’язів. Мовою офіційної медицини такі мимовільні м’язові скорочення називаються спастичним синдромом. «Порадниця» з’ясувала, чому він виникає та чи можна його подолати.
НЕ ХВОРОБА, А СИМПТОМ
— Якщо пояснювати простими словами, то термін «спастичність» означає неконтрольоване напруження чи скорочення м’язів, — розповідає невролог вищої категорії Наталія ГОМОНЕНКО. — При цьому спастичний синдром — не самостійне захворювання, а симптом, пов’язаний з ушкодженням головного або спинного мозку, а також рухових нервів, він часто спостерігається у людей з різними неврологічними захворюваннями.
Зокрема, м’язова спастика може виникнути в пацієнтів, які перенесли інсульт, серйозну травму голови або спини, нейрохірургічне втручання, а також у тих, хто страждає на розсіяний склероз, дитячий церебральний параліч. Крім того, до розвитку спастичності може призвести інфекційна патологія (енцефаліт, менінгіт) і нестача кисню в тканинах головного мозку.
Існують різні види й типи спастичних синдромів, ступінь спастичності також буває різним: від локальних м’язових спазмів і помірної жорсткості м’язів до важких хворобливих судом і навіть деформації суглобів. Частіше синдром дає про себе знати вночі, але може виникати і в денний час.
МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ
За словами лікарки, у здорової людини процес скорочення та розслаблення м’язів відбувається автоматично завдяки злагодженій роботі кінцівок, спинного та головного мозку. Але інсульт або травма спричиняють загибель клітин, які відповідають за передачу сигналів руховим нейронам мозку, внаслідок чого координація порушується. В той же час, втративши налагоджений зв’язок із мозком, м’язи рук і ніг все одно продовжують накопичувати енергію, яка повинна бути витрачена. В результаті це відбувається у вигляді мимовільних хворобливих судом, що виникають будь-коли й не залежать від волі пацієнта.
Але остаточно механізм розвитку спастичного синдрому не вивчений. Крім того, в наявності спастичності після травми або інсульту є певні плюси: спастика зберігає м’язи в тонусі та сприяє їх нормальному кровопостачанню.
ПРОЯВИ
Попри різну природу виникнення, спастичний синдром проявляється однаково: спазмами, напруженням і болем у м’язах, відчуттям скутості, обмеженням обсягу й амплітуди активних рухів (через сильно підвищений м’язовий тонус пацієнт не може вільно зігнути або розігнути кінцівки), мимовільними різкими скороченнями м’язів при розтягуванні. У занедбаних випадках спостерігається порушення нормальної рухливості суглобів, деформація кісток і суглобів.
Симптоми можуть посилюватися при втомі м’язів, інтенсивному фізичному навантаженні, зневодненні, тривалому перебуванні в сидячому положенні й навіть при носінні занадто тісного одягу або зміні погоди.
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ
— Для виявлення причини, що спровокувала появу спастичності, призначають МРТ чи КТ головного мозку та хребта, електроміографію, різні діагностичні тести, — каже Наталія Гомоненко. — Лікуванням спастичного синдрому, залежно від його форми та локалізації, займаються такі фахівці, як невролог, нейрохірург, логопед, реабілітолог, фізіотерапевт. Щоб полегшити чи мінімізувати прояви синдрому, застосовують медикаментозні препарати, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру та хірургічні методи.
До медикаментозної терапії належить прийом міорелаксантів, внутрішньом’язові ін’єкції анестетиків або нейротоксинів для зниження м’язового тонусу.
Також хороший ефект дають фізіотерапевтичні процедури, масаж і ЛФК, спрямовані на розтягування м’язів і збільшення діапазону рухів. До хірургічних втручань вдаються в ускладнених випадках, коли консервативні заходи не допомагають. Іноді пацієнтам рекомендують носити спеціальні ортези, корсети або шини.
ПРОФІЛАКТИКА
Для покращення самопочуття пацієнтам із спастичними проявами рекомендується:
- не проводити занадто багато часу в сидячому положенні або лежачи на боці із зігнутими ногами — це призводить до скорочення та втрати еластичності пахових і черевних м’язів, сухожиль;
- періодично лежати на животі з подушкою чи валиком під грудьми — це допомагає розтягнути м’язи;
- не навантажувати організм інтенсивними тренуваннями на початковому етапі відновлення після травми чи інсульту;
- вживати більше клітковини та дотримуватися питного режиму;
- щодня виконувати посильні фізичні вправи на розтягування та розслаблення м’язів, що перебувають у стані підвищеного тонусу: робити нахили тулуба й кругові обертання стопами, випрямляти та згинати ноги в сидячому положенні, розминати пальці ніг.
Ірина КАДЧЕНКО.
