Згідно зі ст.78 Кодексу законів про працю України дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються, зазначають у Держпраці.
Якщо під час перебування в щорічній відпустці працівник захворів і в нього є документальне підтвердження — листок непрацездатності, невикористані дні такої відпустки мають бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або шляхом перенесення залишку відпустки на інший період, але тільки в межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана така відпустка.
Рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником і роботодавцем.
Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки. Своєю чергою роботодавець повинен видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки. Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається в порядку та розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
