Його за життя називали легендою, одним із найпотужніших командирів, справжнім воїном, людиною з незламним характером. А заснована Олегом Куциним «Карпатська Січ» під його ж багаторічним керівництвом наводила жах на окупантів. Адже від 2014-го перетворив цей підрозділ на один із найбільш боєздатних у складі ЗСУ.
«Ми усвідомлюємо, що зараз вирішується доля Української держави та Нації. Тому йти на фронт необхідно. Ні американські «джавеліни», ні англійські «енлави» за нас цю боротьбу не виграють. Лише ми, українці, здатні подолати ворога, бо ми породили цю імперію, і лише ми за допомогою здорового цивілізованого світу здатні її знищити», – ці його слова звучать тепер як заповіт.
Від початку повномасштабного вторгнення 49-й окремий стрілецький батальйон «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр «Холодний Яр» обороняв Київ, тримаючи позиції в Ірпені, Романівці, Стоянці, на Броварському напрямку. Після деокупації Київщини його перевели на Ізюмський напрямок. Там під час ворожого обстрілу й загинув 19 червня комбат, котрий багато років життя віддав боротьбі за вільну Україну.
Це він у 1989 році, попри сувору заборону комуністів, уперше вивісив синьо-жовтий прапор у рідному Тячеві на Івано-Франківщині, а наступного року разом із іншими рухівцями підняв його над Говерлою. Це він, коли розпочалася війна на сході в 2014-му, організував волонтерську групу, що допомагала українським військовим. А влітку з побратимами-волонтерами створив та очолив окрему добровольчу чоту «Карпатська Січ». У складі 93-ї ОМБр ЗСУ їх підрозділ, що згодом перетворився на роту, обороняв ДАП, брав, зокрема, участь у боях за Піски, де Олег Куцин отримав поранення. Навесні 2016-го роту було розформовано.
Це він 24 лютого 2022 року разом із побратимами відновив та очолив добровольчий батальйон «ОДЧ Карпатська Січ», який проявив себе на полі бою. Тому було ухвалено спільне рішення про створення 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ «Карпатська Січ». Уперше в історії командиром батальйону ЗСУ став молодший лейтенант, зазначають в АрміяInform. Адже іншого командира, окрім нього, для легендарного підрозділу бути не могло.
«Ця війна завершиться або в Чопі, або у Владивостоці», – не раз казав Олег Куцин, батько трьох дітей. Він давно знав, що війна з росією неминуча, і дуже не хотів, аби залишалася нашим дітям.
НИЗЬКИЙ УКЛІН ГЕРОЮ!
