Поширеною хворобою перцю є вершинна гниль, що розвивається внаслідок неправильної агротехніки, яка призводить до нестачі в рослин кальцію.
Це може бути спричинене багатьма факторами: коливанням ґрунтової вологи (посуха або перезволоження), надмірним внесенням азотних добрив, пошкодженням коренів при обробці ґрунту. Часто спостерігається спекотного літа, коли рослинам особливо не вистачає вологи. Хвороба проявляється так: у верхній частині плоду спочатку з’являється невеличка водяниста темно-зелена пляма, яка згодом стає коричневою та шкірястою. Тканина у цьому місці зморщується та вгинається. Плями можуть сягати у розмірі до 8 см. На відміну від вершинної гнилі помідорів (а ця недуга властива й іншим пасльоновим), у перцю ознаки хвороби можуть проявлятись не лише на самій вершині плоду, а й збоку. Уражені плоди достигають та забарвлюються раніше часу, на них можуть з’явитись ще й такі небезпечні недуги, як антракноз та альтернаріоз. Сильніше уражуються товстостінні пізньостиглі сорти, бо їм потрібно значно більше кальцію. Особливо часто недуга зустрічається у теплицях, де контролювати рівень вологості повітря досить складно, кущі легко перелити або недолити. Вологість повітря у теплиці має бути не вище 60–70 відсотків, важливо також якомога частіше її провітрювати.
Для боротьби з вершинною гниллю та профілактики захворювання необхідно дотримуватись агротехніки, не забувати про сівообіг. Так, небажано висаджувати перед перцем томати. Поливи мають бути регулярними та рівномірними – культура не терпить пересихання ґрунту. Дуже важливо мульчувати грядки, що допомагає рівномірно зберігати вологу. Ну і, звісно, підживлювати перець кальцієм.
Запобігти розвитку захворювання можуть підживлення нітратом кальцію (кальцієвою селітрою), хлористим кальцієм, гашеним вапном. Так, 2 ст.л. кальцієвої селітри змішують з такою ж кількістю сірчанокислого кальцію та розчиняють у 10 л води. На одну рослину – склянка розчину. Підживлюють по вологому ґрунту. Хворі кущі можна поливати розчином крейди: на 1 л теплої води – 2 ст.л. крейди. Позакореневі обробки можна здійснювати 1-відсотковим хлористим кальцієм: 1 мл на 1 л води. Для профілактики вершинної гнилі також застосовують товчену яєчну шкаралупу. Восени при перекопуванні кислого ґрунту ділянку можна періодично вапнувати. Не слід удобрювати ґрунт неперепрілим гноєм, бо це значною мірою стимулює розвиток недуги. Необхідно також регулярно розпушувати ґрунт – так у нього потраплятиме достатня кількість повітря. При цьому вкрай важливо не пошкодити корені. Важкий ґрунт погано пропускає повітря, тому для перцю не підходить. Як і надто засолені, кислі або лужні ґрунти. Негативно позначається на якості перцю також дефіцит фосфору та марганцю.
Запорука високих врожаїв – здорове насіння. Перед посівом дуже бажаним є барботування, тобто насичення його протягом 18 год. киснем. Корисно витримувати насіння перед посівом у регуляторі росту, бо це значно підвищує стійкість рослин до хвороб.
Якщо вчасно вжити заходи – врожай буде врятовано. Але кальцієве підживлення має бути помірним, інакше можна спричинити інші проблеми.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
