Чи знаєте ви, що захворіти можна не тільки від бактерій і поганого холестерину, але й від нереалізованих бажань та заборонених почуттів? Це явище має наукове підтвердження і називається психосоматикою.
ЩО ТАКЕ ПСИХОСОМАТИЧНІ НЕДУГИ
Психосоматичними називають хвороби тіла, спричинені психологічними проблемами («психо» у перекладі з грецької – душа, а «сомо» – тіло), тобто тіло видає назовні таємні страждання душі. Класичними психосоматичними хворобами вважають зокрема гіпертонію та гіпотонію, виразкову хворобу шлунка, бронхіальну астму, нейродерміти, псоріаз, ішемічну хворобу серця, нервову анорексію, булімію. Але багато психологів взагалі стверджують, що у 80 відсотків захворювань так чи інакше присутній психологічний фактор.
ПРИКЛАДИ З ЖИТТЯ
Розглянемо два життєві приклади. Випадок перший. Маленький хлопчик, практично здоровий, іде до школи та потрапляє до категорії «дітей, які часто хворіють». Згодом у нього діагностують астму. Що ж сталося з дитиною – горезвісний стрес і перевтома? Можливо, але не тільки. З набуттям статусу школяра в хлопчика закінчилося дитинство. Батьки надто вимогливо почали ставитися до сина, вимагати найвищих оцінок, тиснути й контролювати. За успіхи хвалили мало, проте за помилки суворо дорікали. Тато й мама сприймали сина крізь призму його успіхів, забувши, що він потребує безумовної любові. А тільки-но хлопчик захворів, почав знову отримувати «безумовне» тепло й турботу, без вимог і нескінченного оцінювання. Отож бідолашній дитині нічого не лишалося, як постійно хворіти, щоб хоч трішки розслабитися, відчути, що її люблять просто за те, що вона є. Астма з’явилася пізніше, матеріалізуючи відчуття постійного тиску та неспроможності «дихати на повні груди».
Випадок другий. Єдиний син літньої жінки збирається за кордон на роботу. Мати радіє його кар’єрній можливості, та за дві доби до відльоту з нею стається гіпертонічна криза й вона потребує постійного догляду. Син здає квитки. Мати засмучена, почувається винною, що зіпсувала йому кар’єру, постійно вибачається. Прикрий випадок, звісно, та до чого тут психосоматика, запитаєте? Річ у тім, що жінка, котра сама виховувала сина, жила заради нього. А його від’їзд означав для неї тотальну порожнечу, втрату життєвої опори. Проте сказати йому: «Не їдь, залишся зі мною!» не могла, розуміючи, що це егоїстично. Отож таємне бажання реалізувалося через хворобу.
ПРИГНІЧЕНІ ЕМОЦІЇ НЕ ПОМИРАЮТЬ
Однією з визначальних причин виникнення психосоматики є неможливість реалізувати життєво важливі потреби та сильна внутрішня напруга на цьому тлі. Тобто: я чогось дуже хочу, але не можу це зараз отримати. Або навіть так: я не дозволяю собі цього хотіти, бо вважаю це бажання поганим. У такому разі людина ховає від самої себе свої справжні почуття, витісняючи їх у підсвідомість, та починає хотіти зовсім іншого – «правильного», соціально прийнятного. Й ніколи навіть сама собі не зізнається, що має те «неправильне» бажання та «погане» почуття. Наприклад, гнів на батьків.
«ПОГАНІ» БАЖАННЯ
Ми витісняємо «погані» бажання, почуття в глибини підсвідомого, змушуємо їх «замовкнути». Дуже вміло обманюємо свою свідомість, але тіло тісно пов’язане з нею і знає про нас правду. Якщо витіснене бажання дуже сильне й важливе, тіло обов’язково відреагує симптомом і дасть можливість хоча б частково отримати те, чого хочеться насправді. Саме воно при цьому хворіє та страждає.
Тут переходимо до того, що називається «умовною вигодою». Хоч як дивно це звучить, людині стає вигідно хворіти, бо важко відмовитися від того, що вирішує ті її питання, які на свідомому рівні вирішити не може. Це зовсім не означає, що люди з психосоматичними захворюваннями, – симулянти або отримують задоволення від свого стану. Хвороби їхні – справжнісінькі, а часом і доволі серйозні. Просто не знають, як інакше прожити свої заборонені почуття та реалізувати «неправильні» потреби. Іноді протиріччя між бажаним і забороненим створює величезну нервову напругу та внутрішній «розлад», що призводить до фізичних захворювань. Це наче неминуча несправність машини, водій якої одночасно тиснув на гальма й газ.
ЯК ЗАПІДОЗРИТИ ПРОБЛЕМУ
Непокоїтися варто, якщо хворієте, а результати всіх обстежень нормальні. Або коли появі хвороби передував стрес, пригнічені емоції гніву. Буває й навпаки: вас гризе давня образа чи провина й сором. Часто причини бувають неявними, несвідомими, коріння яких – із дитинства. Якщо маєте хронічні хво- роби або травмуєте одне й те саме місце, велика ймовірність, що проблема має психологічний характер.
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ?
З хворобою на фізичному рівні треба звернутися до відповідного лікаря-фахівця, а на психологічному – до психолога. Процеси мають бути паралельними. Іноді при психосоматичних захворюваннях буває достатньо психологічної допомоги. Процес позбавлення захворювання або полегшення хвороби полягає в усвідомленні своїх почуттів і бажань, «розконсервуванні» потаємних бункерів, куди було загнано все «погане» та заборонене, розумінні, що немає поганих почуттів, навіть якщо це гнів на рідну матір, та примиренні з самим собою, а також знаходженні нових, здорових способів висловлювати свої емоції та реалізовувати бажання.
Анна МАЛИНОЧКА, кризовий психолог.
