Про нашу сьогоднішню гостю можна сміливо сказати: жінка, котра надихає. Бо ж і насправді надихає інших бути успішними та реалізованими, щасливими і красивими, а ще — коханими дружинами та чудовими мамами, вправними і зразковими господинями, встигаючи скрізь і в усьому.
Якщо й про когось кажуть, що людина випромінює щастя, легкість та позитив, то це найперше — і про це неї, відому акторку театру та кіно, ведучу програми «Ранок із Україною» на телеканалі «Україна» Лілію Ребрик, котру напередодні її дня народження, який святкує нині, 8 травня, та напередодні Дня матері запросили на порадницьку гостину. З нею завжди було цікаво спілкуватися, особливо ж, коли життя жінки заграло ще яскравішими, виразнішими барвами. А говорили ми цього разу
ПРО МАТЕРИНСТВО
Материнство — найважливіше, найкраще, що з нами, жінками, може статися. Не втомлююся це повторювати, цінувати, дякувати долі та чоловікові. То неймовірно сильні емоції, ні з якими іншими не порівнянні, неповторні, навіть коли народжуєш вдруге. Дуже добре пам’ятаю свій стан, коли після пологів плюхнули дитинку мені на живіт, і перше, що я сказала: «Донечко, будь щасливою!». Звісно, й плакали з чоловіком удвох від радості — і вперше, і вдруге.
ПРО ВИХОВАННЯ
Дуже хочеться, аби дитина зрозуміла: якщо ти вчишся, то не тому, що треба, а що реально цікаво. І навіть якщо якийсь шкільний предмет видається нудним, постарайся знайти і в ньому якусь цікавинку. Треба слухати своїх учителів, адже кожен може дати щось цікаве, глибоке, важливе для тебе. Буває, навіть якась кинута фразочка робить тобі стежинку в житті. А гарно навчатимешся, кажу доньці, зможеш отримати хорошу професію, заробляти нею гроші, а вони дають відчуття свободи. Зможеш сама планувати своє життя, мати амбітні цілі, дозволяти собі сміливі мрії. Це все залежить від того, який зараз фундамент зробиш. Загалом дитині треба окреслити три зони: зона відповідальності (навчання), зона задоволення (відпочинок, ігри) та зона здоров’я (має себе оберігати, розуміти, що ті чи інші речі робить для свого здоров’я). Якщо змалку закласти такі ось правильні, базові речі, то потім зможе будувати на них своє життя.
ПРО КАРАНТИННІ БУДНІ
Знайшли собі нове захоплення; коли б ще до нього дійшли руки, аби не карантин. Така божевільна ідейка прийшла в голову — зайнятися городом, садом. Замовили дерев’яні ящики для городу — він у нас, сміємося, міського типу. Чоловік стільки розсади висадив: огірки, помідори, капуста. У таких і полуничку вирощуємо. А ще зробили малинник, висадили смородину, лохину, виноград, яблуні, вишні, черешню, грушу. Подивимось, що приживеться, зрозуміємо, що нам потрібно. Для краси ще і ялиночки, і туйки висадили, кущі бузку на вході, як я мріяла, магнолію. Зробили з території реально ляльку таку. Все набуло якогось іншого смаку, відтінку, і так по-домашньому, затишно й красиво. Ніколи з Андрієм і не думали, що це дійсно так може тішити душу, лоскотати зсередини, що так радітимемо першим сходам на своєму городі, першому цвіту в саду.
ПРО КАРАНТИННУ НАУКУ
Звісно, важко цю ситуацію прийняти. Людям же завжди здавалося, що вони такі важливі персони в цьому житті. А тут в один момент коронавірус поставив людство на коліна, й ми всі опинилися в однакових умовах, усі перед ним рівні. Ніхто не знає, що буде завтра, і така невизначеність набагато гірша, ніж правда. Мусимо зрозуміти, наскільки крихкий, вразливий наш світ, коли вірус змусив усіх в один момент зупинитися, задуматися, як жили досі і як житимемо далі. В умовах карантину більше починаєш усвідомлювати, хто ти є насправді, хто з тобою поруч, про що ти живеш. Нам же, по суті, потрібно дуже небагато. Але оце «небагато» має бути найкращим, найкоханішим, найближчим до серця, найзатребуванішим — тим, що дійсно найбільше хочеш і любиш у житті. Дуже важливо це усвідомити. Сьогодні, як ніколи, розумієш, що не можна нічого відкладати на завтра, на потім.
ПРО СІМЕЙНЕ ЩАСТЯ
Повага, дружба, пристрасть. Мені здається, без цих складових нормальних стосунків назавжди просто не може бути. Якщо чогось бракує, то треба шукати. Завжди потрібно поважати одне одного, дружити зі своєю половинкою і відчувати пристрасть, без якої повне, справжнє щастя неможливе.
ПРО КРАСУ
Якщо жінка випромінює щастя, то вона вже красива, від неї неможливо відірвати очей. А ще коли в ній є радість, легкість, яку кожній треба з роками в собі знаходити. Жінка не повинна бути проблемною, таких узагалі не люблять. А нерідко такий імідж самі собі й створюють. Завжди кажу, що жінка найперше повинна боротися зі своїми внутрішніми проблемами, навчитися з ними раз і назавжди розставатися. Немає правильних чи неправильних рішень — є твої рішення і, будь ласка, цінуйте, поважайте їх. Навіть якщо помилилася, але це — моє життя, мій досвід. Воно в мене одне, і хочу прожити так, як мені цікаво.
Тому для мене красива жінка — найперше щаслива жінка. Я ніколи не прагнула досконалості, бездоганності, якогось ідеалу. Хочу бути унікальною у своїй природі, тому, власне, й жодних експериментів із собою не робила, в мені немає нічого штучного. Отут, звісно, дякую природі, батькам.
Повну версію порадницької гостини з ЛІЛІЄЮ РЕБРИК можна прочитати в свіжому номері газети «Порадниця» від 7 травня цього року.
Автор та керівник проєкту Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети «Порадниця».
