У немолодому віці знижуються можливості травлення, імунної системи. Щодо останньої — її важливе депо розміщене в кишечнику, де відбуваються складні біохімічні процеси. Зокрема завершується «ланцюг» травлення, відбувається синтез багатьох вітамінів, іде боротьба зі шкідливою мікрофлорою. Головні її вороги і водночас друзі імунітету — бактероїди, біфідобактерії, непатогенна кишкова паличка, молочнокислі бактерії. Деякими з них і заквашуються кефір, ряжанка, йогурти, сири та інші вироби фабричного виробництва.
Крім того, з віком знижується рівень синтезу ферменту лактаза, призначеного для перетравлення молочного цукру — лактози. А ще народжуються чимало людей (за різними даними, понад 15 відсотків) з генетичною неперетравлюваністю молока взагалі або нестерпністю саме до лактози. Ясна річ, таким особам слід утримуватися від споживання свіжого молока все життя.
Потрапляючи в шлунок, воно там одразу вступає в реакцію з пепсином, іншими кислими ферментами в складі шлункового соку. На це витрачаються додаткові ресурси організму, а отже, відбувається непотрібне виснаження. Тож організм у деяких випадках прагне позбутися зайвого клопоту і «викидає» молоко не перетравленим як слід. Звідси послаблювальна дія цього продукту.
Практично здоровій людині корисніше споживати молочнокислі продукти (кефір, ряжанка, йогурти тощо). Адже в них також наявні вітаміни, інші живильні речовини. До того ж вводиться певна кількість свіжих лактобактерій, потрібних для підтримання імунітету та функціональної здатності системи травлення. Втім, якщо ви добре переносите молочний цукор, то можна пити й кип’ячене або пастеризоване молоко, але не більше склянки на день. Воно краще засвоюється, коли споживатимете його маленькими ковтками, довше затримуючи в роті, де й починається процес перетравлення саме цього природного напою.
Свіже молоко, крім непереносності лактози, має й інші протипоказання. Наприклад, його не можна пити людям зі схильністю до утворення фосфатних каменів у нирках, а також алергікам. Наприклад, молочний антиген А може спричинити свербіння шкіри, висипання, спровокувати напад бронхіальної астми. До того ж у молоці міститься міристинова кислота, що сприяє накопиченню в організмі ліпопротеїдів низької щільності (поганий холестерин), які відіграють важливу роль у розвитку атеросклерозу, передусім у людей після 55 років.
З другого боку, молоко спричиняє легкий сечогінний ефект, завдяки чому знижується кров’яний тиск. І містить такі амінокислоти, як триптофан і фенілаланін, які мають заспокійливу і легку снодійну дію. Тому якщо немає особливих протипоказань, його можна вживати гіпертонікам і особам із підвищеною збудливістю нервової системи.
Віра МАЛА, лікар-дієтолог.
