Доглядом вдома забезпечуються громадяни України, які не можуть самостійно себе обслуговувати, відповідають співробітники Мін’юсту. При цьому не має значення, це часткова втрата соціальних навичок чи повна. Зазвичай до цієї категорії належать люди похилого віку, люди з інвалідністю чи тяжкими формами захворювання, а також діти з інвалідністю від 3 до 18 років.
Щоб скористатися послугою, людина сама або її законний представник має подати заяву до Центру надання соціальних послуг чи виконавчих органів місцевої влади. Протягом трьох днів із моменту прийняття заяви представники цих органів мають провести комплексну оцінку життєвих потреб заявника та прийняти відповідне рішення. У разі позитивного рішення буде складено індивідуальний план надання допомоги: визначено, скільки разів на тиждень, місяць має приходити додому до заявника соціальний працівник (чи мультидисциплінарна команда) і в чому полягатиме його допомога.
Стандартом соціальної послуги «догляд вдома», зокрема, передбачена допомога:
— у веденні домашнього господарства (приготування їжі, косметичне прибирання житла, піднесення вугілля, дров, води з колодязя чи колонки; розчищення снігу, дрібний ремонт одягу, звірка та оплата комунальних платежів);
— у самообслуговуванні чи догляді за дитиною з інвалідністю: вмивання, обтирання, обмивання; зміна постільної білизни; за потреби виконання реабілітаційних, лікувально-фізичних вправ та ін.;
— у написанні заяв, скарг, отриманні довідок, інших документів, веденні переговорів з питань отримання соціальних та інших послуг;
— у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними;
— в оформленні субсидії на комунальні послуги.
За потреби соціальний працівник буде викликати лікаря, працівників комунальних і транспортних служб, провідуватиме хворого підопічного в лікарні чи просто спілкуватиметься з ним, читатиме газети, журнали, книги.
