З-поміж радісних емоцій, таких потрібних у наш здебільшого сумовитий час (війна, високі ціни і тарифи, соціально-економічні, політичні негаразди), особливо корисний сміх. У світі навіть розвивається специфічна галузь медицини, вже офіційно визнана зокрема в США, – сміхотерапія, або гелотологія (від грец. «сміх» і «наука»).
Нині й у нас з’явилися такі фахівці, але це переважно волонтери, які, приміром, залучають клоунів (або беруть на себе таку функцію) до дитячих лікарень і будинків для літніх людей, а також медзакладів для онкохворих. Кумедні витівки й жарти артистів поліпшують людям різного віку настрій, а отже, допомагають долати недуги. На жаль, поки що професійних сміхотерапевтів-психологів або психіатрів у нашій країні немає, бо їх у жодному навчальному закладі не готують.
М’язи, в тому числі задіяні під час сміху, стають ніби фільтром для токсинів, зокрема розщеплюють таку небезпечну для мозку речовину, як кінуренін – проміжний продукт ферментативного розщеплення триптофану, одного з «гормонів щастя». Тож активізовані для сміху м’язи не дають змоги токсинам потрапити в мозок,у якому до того ж відчуття смішного й готовність це проявити специфічною реакцією, власне сміхом, спричиняє Синтез цих самих гормонів – ендорфінів.
Сміхотерапія здатна долати депресивні стани. Втім, як наука вона лише формується, тож багато її методик перебувають на стадії розробки й клінічних досліджень. Наприклад, досі невідомо, скільки саме часу на день слід приділяти сміхотерапії, щоб вона була ефективною.
Нерідко для поліпшення настрою й життєвого тонусу суспільства проводять фестивалі й свята гумору – такі, як «Гуморина» в Одесі або «Вишневі усмішки» в Києві.
…Одесит Борис Крутієр став автором відомого афоризму, що, мовляв, сміючись, людство позбавляється сумного минулого. Ми ж додамо: і прикрого теперішнього, бодай допомагає вижити при здоровому глузді. Адже, як писав ще в XVIII ст. Франсуа Вольтер, «що зробилося смішним, не може бути небезпечним».
Юрій ТОКАРЄВ.
