Щоб повноцінно розвиватись, стеблам гороху потрібно чіплятись за опору, а не стелитись по ґрунту. Там, де пагони прилягають до землі, вони можуть загнивати та уражуватись хворобами.
До того ж сланкі пагони легко переплітаються з сусідніми кущами, що потім ускладнює збирання врожаю. Та й достигає за таких умов нерівномірно, на землі важко помітити стиглі стручки. А ось на опорах пагони добре освітлюються, їх зручно оглядати з усіх боків, стручки рівномірно достигають. Крім того, вертикальні грядки завжди економлять площу.
Тому коли досягнуть висоти 20–25 см, через кожні 30–40 см на грядці встановлюють підпори заввишки 160–180 см (на кожну рослину по одній). Рослини вусиками чіпляються за них і підтримуються у вертикальному положенні. Для надійності можна ще й зафіксувати їх мотузкою, однак вона може пошкодити ніжні стебла, тому зазвичай обходяться без неї. За можливості шпалери краще встановлювати фронтально до панівних вітрів. Іноді замість опор використовують сухі гілки плодових дерев, кілки, рейки – все, що є в господарстві. Деякі городники стверджують, що врожайність підвищується, якщо підв’язати горох до опори, закріпленої не вертикально, а під певним нахилом. Іноді кілки встановлюють лише на початку та у кінці ряду, а між ними натягують мотузку. Спочатку на висоті 20–30 см від землі, а в міру росту додають ряди.
Горох також чудово витиметься по шпалерній сітці, яка продається у будь-якому господарському магазині (від 30 грн розміром 1,7х5 м). Діаметр вічок – до 10 см. Чим дрібніші, тим легше гороху за них чіплятися. Для такої сітки потрібно лише забити опори та зафіксувати її на них із допомогою хомутів або дроту. Горох сіють з обох боків сітки. Можна придбати також оцинковану сітку.
Іноді горох просто висаджують уздовж паркану. А ось поряд із металевими конструкціями садити не рекомендується, бо на сонці вони сильно розжарюються. Також горох можна висаджувати поряд із високорослими культурами, наприклад, соняшником або кукурудзою.
